З сестрою Вірою у мене були не дуже теплі стосунки ще з дитинства. Вона постійно вимагала увагу мами до себе та хотіла багато іграшок чи одягу. На той час ми жили скромно, майже на межі бідності. Адже тато в один день просто з ник з родини, поїхав кудись з коханкою.
І мамі було не солодко. Вона працювала перукаркою та прибиральницею в салоні, ще приймала клієнтів вдома, сусідки приходили стригтися.
– Мамо, хочу нову сукню!
– Донечко, але…
– Ні!
І мамі доводилося купувати сестрі нові речі з магазину. Я або доношувала її старі куртки чи штани, або брала одяг на секонді.
Навіть коли Віра виросла, то не змінилася. Мама навіть їхала на заробітки закордон, аби оплатити їй дороге весілля та ще назбирати грошей на квартиру.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Я після 11 класу переїхала до Чернівців, тут вийшла заміж та народила дітей. Часто приїздила до мами на вихідні з дітками, купувала їй гостинці чи теплий одяг.
Однак, рік тому Віра розлучилася та переїхала до мами. У них квартира невелика, всього 2 кімнати. Мама спала на розкладному диванчику на кухні, бо інші кімнати зайняла сестра з дітками.
Щоразу, як я приїздила додому, то дуже сварилася з сестрою:
– Ти б могла посуд помити чи вечерю приготувати. Мама сама все робить, як та Попелюшка.
– А ти не командуй. Теж мені, генерал у спідниці знайшовся.
І я заради свого спокою вже не так часто навідувалася до мами. Ми говорили щовечора по телефону і я чула її втомлений голос. Автобусом передавала їй якісь продукти чи ліки, бо розуміла, що на Віру марно сподіватися.
Але тиждень тому сестричка сама до мене зателефонувала:
– Я тут подумала, що буде краще, якщо я розміняю мамину двушку. Кожній дістанеться по квартирі.
– Нічого собі ти вигадала геніальний план. А маму ти куди дінеш?
– Купимо їй однушку. А якщо геть буде погано – то нехай переїде до тебе. Я ж з нею стільки років жила, тепер твоя черга за мамою доглядати.
– Ти за мамою не доглядала, а нахабно сиділа в неї на шиї. А зараз ще хочеш витурити її з власної квартири? Де твоя совість?
Ми дуже посварилися з сестрою. Була дуже шокована з такої ідеї Віри. Ну як так можна?
Чесно, я б з радістю забрала маму до себе в Чернівці. Однак, у нас невеличка квартира 3 кімнати. Нас 5 вдома – я, чоловік та 3 дітей.
Але дуже переживаю, аби сестра дійсно не вигнала маму геть.
Що мені робити? Як далі бути з сестрою? У мене взагалі нема надії на те, що вона колись зміниться.
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!