Моя свекруха вже декілька років живе та працює в Естонії на заробітках. Але ви про неї нічого доброго не думайте, що вона там спину гне та заради нас старається. Ні, моя свекруха повна егоїстка!
Ми після весілля з чоловіком купили невелику квартиру-студію в іпотеку. Трохи допомогла мама, подарувала нам 5 тисяч доларів. А тут ще один сюрприз – я вагітна. Ми не планували так рано ставати батьками, спершу хотіли борги віддати. Однак, не буду я через це робити аборт.
То ще й виявилася двійня. Уявляєте, як нам складно було? Двоє діток, маленька квартира, іпотека, грошей і так не вистачає.
Зате свекруха жила безтурботно в Таллінні. Я бачила, які вона фотографії викладала у Фейсбук – то на пляжі, то в якомусь кафе з подругами-заробітчанками. Королева, інакше не скажеш.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Подарунки вона привозила дуже “бідні”. Наприклад, на хрестини онуків дала 500 євро та солодощі. І це маленьким діткам, яким тільки 4 дні з народження! Зате сама приїхала на виписку в шубі, з дорогим айфоном та сумочкою. На фоні свекрухи я здавалася якоюсь жебрачкою.
Так онуки росли і знали одну бабусю – мою маму. Вона перший місяць після народження жила з нами, допомагала няньчити синів. Чесно, без мами я б сама загнулася. Чоловік важко працював на роботі, часто брав нічні зміни або виходив у суботу на добу.
Я колись робила в університеті одногрупницям манікюр, маю апарат та лаки. Тому часто приймала нових клієнток на дому. Але це 2 людини, бо це робила, поки дітки спали спокійно. Потім ще й готувала їсти, прибирала, закидувала одяг у прання, йшла гуляти з малюками. Пеленки та повзунки я прала через день, відповідно, комуналка за світло та воду була дуже велика.
І десь пару тижнів тому до нас у Скайп зателефонувала свекруха:
– Ви мене зустрінете? Я 24 рано приїду на Різдво. Мені відпустку нарешті до середини січня дали.
– Добре. Але у нас місця мало…
– Як це? Для рідної бабусі і нічого не знайдеться?
Ну і я розповіла свекрусі про наші фінансові проблеми, пані Ольга співчутливо хитала головою та зітхала. “Ну нічого, діти, я вам допоможу”.
Тоді у мені з’явилася якась надія. Може, свекруха нарешті згадала про нас з чоловіком та онуків? Вона чудово знає, що у країні зараз війна і нам ой як нелегко. Бо навіть коли в лютому почалися всі ці події, вона не запропонувала втекти до Естонії навіть. А тут така щедрість…
Я готувалася до приїзду свекрухи ретельно. Дістала гарні келихи, скатертину купила, позичила у сусідки пилосос, аби все гарненько прибрати.
Ну і свекруха як обіцяла, приїхала 24 рано. Я не стала її грузити допомогою, вона ж втомлена з дороги, сама швидко все приготувала. Сіли ввечері до столу, моя мама приїхала до нас на свято.
І я вирішила розпитати свекруху за її обіцянку:
– Ви казали, що нам допоможете.
– Ну так. Я привезла продукти і дала 500 євро.
– І все?
– Ну. А що ти ще від мене хочеш?
– Нічого, просто думала…
– Сонечко, є така гарна приказка “індик думав – у борщ попав”.
Що у мене, що у чоловіка настрій одразу зник. Свекруха ще довго розповідала, на який курортах відпочивала, що цікавого бачила. І ні слова про допомогу.
А вчора я дізналася, що вона на Новий Рік їде з кумами та родичами в Буковель. Ви знаєте, які там дорогі ціни на готелі та розваги.
Чесно, якби я знала на перед, що свекруха дасть такі бідні подарунки, то навіть на поріг би не пустила. Хай сидить собі та на вокзалі Різдво святкує.
І не треба тут мені потім писати, яка я погана невістка та сподіваюся на допомогу родички. Вона моя свекруха і бабуся, повинна фінансово підтримати молоду родину!
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!