Впродовж усього життя ми зустрічаємо людей, знайомимось, знаходимо своїх. Та часом і втрачаємо. Деякі люди йдуть самотужки, інших ми відлякуємо чи проганяємо. А з кимось просто розходяться шляхи.
Насправді все це закономірність. Та людська природа така, що ми звикаємо до інших. Такі вже ми істоти, соціальні, маємо жити у зграї. Саме тому біль через втрату друга чи коханого здається нестерпним.
Постійні переживання, втрата сну і роздуми – чому ж все так? З якої причини? В чому моя провина?
Та слід збагнути, що часом втрата – це насправді не погано. Це можливість змінити життя. Ваше – завжди буде вашим. Справжній друг ніколи не покине, а буде поруч, пробачить, підтримає.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше статей з психології за посиланням – https://t.me/+On4TH8CvEjplMjA6
Кожна людина приходить у наше життя не просто так. Вона виконує певну роль, вчить нас чомусь. Відносини – це постійний обмін. Щось ми даємо, а щось – приймаємо. Такі правила. Та часом інша людина лише постійно бере, егоїстично використовує. Але ж свої ресурси треба цінувати. Тож краще розпрощатися, піти далі своєю дорогою.
Спершу буде біль, згодом відчуття порожнечі, яку нічим не можливо заповнити. Та це мине. Варто лише збагнути, що ви втратили! Щасливе майбутнє чи постійні сварки, образи й непорозуміння?
Все просто. Важкою є не втрата, а страх самотності, того, що треба йти далі, шукати іншу людину, починати спочатку. Але ж насправді це шанс, який отримує далеко не кожен. Можливість все ж зустріти саме ту, свою особливу людину. Чи можливо зрозуміти, яка страва улюблена, не скуштувавши інші?
Не бійтесь втрачати людей. Це неминуче. Бійтесь залишитись не з тими людьми. Застрягнути у токсичних стосунках, які поступово руйнують усе хороше.
А як ви вмієте гідно прощатись з людьми? Як вам це вдається?
Більше цікавих та корисних статей з психології шукайте тут –https://t.me/+ip4OLY7feqc1OTQy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!