Через дивний стиль життя свекрів мені було гидко сидіти за одним столом з ними. Такого я від них, дорослих людей, точно не очікувала!

З самого дитинства бабуся привчала мене до чистоти. Всюди має бути порядок: і будинку, і шафах. Жити в чистоті набагато краще. Одразу зникають безлад та зайвий шум. 

На 4 курсі університету я познайомилась з Остапом. Між нами одразу спалахнули пристрасті. Ми швидко почали зустрічатись. Остап хлопець відповідальний. Він вже познайомився з моєю родиною. Остап їм сподобався. 

Однак мене він не поспішав знайомити зі своїми батьками. А коли я запитувала про його маму чи тата, то Остап швидко змінював тему. Мене це вже почало дратувати. Одного разу я не витримала.

– Чому ти не хочеш знайомити мене з батьками? – прямо запитую в нього

– Зрозумій, ви з ними кардинально різні люди. Вам не знайти спільної мови. 

– Та чому ти так вирішив? Ми ж навіть не знайомі ще. 

Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

Нарешті я вмовила Остапа. До того ж було церковне свято. Я купила найдорожчий тортик, одягла найкращі сукню і туфлі, зробила гарний макіяж охайну зачіску. Правда, коли ми прийшли до його батьків я пожалкувала, що влаштувала такий показ мод.

Щойно відкрились двері я відчула жахливий сморід. Килимок для взуття жахливо брудний, весь в багнюці. Стіл та скатертина в жирних плямах. Посуд побитий. Павутиння звисає так низько, що торкається голови. У ванній грибок, рушниками наче підлогу помили. Квартира буцім-то розвалюється з середини. 

Пошепки

У квартирі окрім батьків Остапа живуть ще й котик з собакою.  Однак вони теж брудні та жахливо смердять. Майже всюди засохлі плями від їх сечі. Але Олена Михайлівна та Петро Іванович постійно повторювали “в бідності, зате разом”. Так, вони не багатії, та чи не огидно їм жити в такому бруді і смороді.

Я вважала, що мене обійде стороною життя з такими родичами. Проте у долі були свої плани. Ми з Остапом два місяці назад заручились. Хотіли орендувати квартиру. Та мені зарплатню урізали, чоловіка скоротили. 

– Поживімо поки з батьками, а я пошукаю роботу, – запропонував чоловік.  

Кожен день я просинаюсь з огидою в цій квартирі. Я  неодноразово хотіла зробити ремонт, хоча б прибрати бруд. Я навіть намагалась сваритись. Але свекри не дозволяють хоч щось змінювати. Дорікають, що я не господарка в цій квартирі. Через такі сварки наші стосунки значно погіршились. 

Тут ще й чоловік мене приголомшив. 

– Я взяв кредит на квартиру в нульовці. 

– А зі мною порадитись?

– Я знав, що ти не погодишся. Тому і взяв кредит. Зате через два роки вона добудується, ми зробимо ремонт і переїдемо.

Я не знаю скільки мені ще жити в цьому бруді. Навіть стосунки з чоловіком погіршились. Він звинувачує мене в тому, що я його не люблю і не можу потерпіти трохи. Відчуваю, що скоро просто зберу речі і з’їду від них. 

Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Diana
Adblock
detector