– Петро, ти горошок купив? Як я олів’є без нього робитиму? Ану бігом в магазин, поки все не розкупили!
– Галююся, до мене мама дзвонила. Казала, чого ми Новий рік самі святкуватимемо. Вона з сестрою своєю приїде. Холодець привезе.
– Ти що звар’ював? Я того холодцю на дух не переношу, як і твою маму. Дзвони кажи, щоб не їхала!
– Ну, як я їй це маю сказати, га? Хочеш набери сама, а я поки в магазин побіг за горошком.
От хитрюга. І як я її маю м’яко відшити? Не хотіла бачити її у своєму дому, ще й у свято. Та вже не стала її ображати і псувати настрій собі.
Я закрутилась на кухні і не помітила, як вечір настав. До Нового року зовсім трохи часу залишилось.
Чую стукіт у двері – на порозі свекруха з тіткою Світланою.
– Ой, привіт, Галю. А ми ось до вас. Петро казав, що вам сумно. От ми і вирішили розрядити обстановку.
– А мені Петро сказав, що ви самі напросились..
– Ну вже не будь такою грубою. Я ось холодець принесла і канапки зі шпротами. Їх Петрусик дуже любить..
– Та ставте вже ті канапки на стіл, що робити..
– А ти я дивлюсь не особливо готувалась.. Два салати і м’яса нарізала.. Не густо. Добре, що я холодець принесла, а то б і їсти не було чого!
До хати зайшов чоловік.
– О, мамо, ви вже тут. Я ось мандаринів приніс, пригощайтесь. Зраз Галя дістане курочку з духовки, п’юрешку зробить і будемо сідати за стіл.
– Ну хоч так, бо зараз там пустота..
– Та чого ти, вистачить їжі, скільки її там треба..
Усі зібрались, сіли за стіл, почали говорити, пригощатись.
– тьху, а що з тим салатом не так? Він ніби не свіжий..
– Та як не свіжий, я сьогодні робила! – мене ця фраза розізлила і образила. Усюди свекруха, як господарка поводиться. Дозволяє безцеремонно увагу звертати на будь-що.
По телевізору президент почав виступати. промову говорив.
– О, президент! Може, він щось за пенсії скаже. Дайте голосу, бо я не чую – кричала свекруха.
– Мамо, та які пенсії. Він підсумки року проводить.. – сказав Петро – Наготуйте бокали. Я поки розіллю усе по бокалах..Ой, тітко Світлано, куди ви ложку з салату у холодець пхаєте?
Почалась метушня. Бій курантів. Один бокал пролили. Петро швиденько налив інший. Урааа! Новий рік настав. Після президента концерт. Показали Леонтьєва.
– Ой, Свєта, ти пам’ятаєш, як ми танцпол запалювали під його пісні. Йдемо потрясемось трохи.
І тут свекруха ввійшла в кураж. Стали посеред кімнати з тіткою і дригались під пісню Леонтьєва. Накинула дощик з ялинки і відчула себе зіркою.
Після двох бокалів шампанського і Петро пішов до них в коло. в перерві між танцями чоловік встигав закидувати у себе бутерброд зі шпротами. Мій олів’є так і стояв недоторканий.
Натанцювавшись вони знову сів за стіл. Петро почав уплітати за дві щоки холодець.
– Мам, ну такий смачний вийшов, я аж тарілку би облизав. Даремно, Галю ти його не їси. Багато втрачаєш.
– Галька, ти чого така сумна? Зовсім веселитись не вмієш! Петру певно нудно з тобою – сказала свекруха. А мене мов кип’ятком обдало.
– Ну пробачте, що я така невесела під старі пісні не трясусь і слати погані роблю, і холодці не варю. Взагалі то я вас в гості не кликала і думки вашої не питала!
– То значить так? Добре. Свєта бери бутерброди, що залишились і йдемо до мене. Я ще Нінку покличу з дочкою. Зараз погуляємо від душі. А ти сиди тут.. Петро ти з нами?
– Мамо, ти чого, та Галя неправа.. Все добре.. Галюсь ідемо теж до мами?
– А ти хочеш іти до мами? Іди. Але знай, я тоді після свят подам на розлучення. Я цього терпіти не збираюсь. І тебе мучити не буду, якщо я така погана! Збирай свої речі і йди куди хочеш! От до Ніниної дочки і іди!
– А знаєш! А я піду. Мені вже теж твої викабелювання набридли. Я простих люблю, а ти якісь фокуси показуєш! І готуєш так собі..
За декілька хвилин у домі стало пусто. Я сиділа сама у тиші в новорічну ніч. Їла мандаринки і думала, як скоро повернеться чоловік. А що, як і справді до іншої піде? Над ранок він впав на ліжко поруч зі мною. Повернувся..
– Ой, моя голова. Нічого не пам’ятаю.. Що було то? – бідкався Петро, коли проснувся.
– Ми з тобою ледь не розійшлись. Знаєш, Петре, пообіцяй, що ми більше не святкуватимемо Новий рік з твоєю мамою.
– А що таке? Вона тебе образила? Ну добре, більше не кликатиму. Але ти пообіцяй, що холодець навчишся варити.
– Обіцяю..
****
– Алло, мамо? Дякую тобі. Вважай, ти врятувала наш шлюб. Добре ти придумала про ту дочку Ніни. Гал я ревнувати почала і забоялась, що мене втратить.. Ми так багато сварились останнім часом. Думаю все зміниться тепер.
А ви на місці Галі, образились би на свого чоловіка?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!