Я й уявити не могла, що мій чоловік така скнара. Тепер же звітую за кожну копійку з чеками перед ним.
З Олексієм ми зустрічались не довго – 1,5 роки, а тоді одружились. Після весілля я ще 2 роки працювала, тому і не звертала увагу на те, що чоловік мій такий жадібний.
– Для чого тобі та косметика? Ти і так гарна.
– Нову сукню купувати не потрібно, в тебе ще тих повно є, та й по ресторанах ми не ходимо.
– Та хімія взагалі даремна трата грошей. Раковину і содою помити можна.
– Для чого тобі той манікюр? Ти ж вдома сидиш.
Такі репліки чоловіка були постійними. Коли я пішла в декрет, стало лише гірше. Я на усе повинна була просити гроші, та відповіддю у більшості випадків була відмова.
Я вже й підробіток знайшла, але довго там не пропрацювала, бо доньці потрібен був догляд, нас поклали до лікарні.
Згодом приписали масажі нашій Вероніці, в возити далеко, то я й кажу Олексію:
– Давай машину купимо. Так же зручніше буде.
Та чоловік почав мені доводити, що то марна трата грошей і тільки на бензин доведеться працювати.
На себе Олексій теж гроші не дуже витрачає. У нього немає жодних шкідливих звичок. Окрім однієї – він всі заощадження відкладає на “чорний день”.
Я вже втомилась боротись. Зараз я знову у декреті. По-трохи підпрацьовую, бо постійно звітую про все за чеками і пояснюю куди витратила кожну копійку.
Нещодавно і взагалі була ситуація, що показала абсурдність жадібності Олексія.
Минулого тижня він купив перець та кабачки. Я з них приготувала щось, але й забула що. Та в холодильнику залишився один кабачок та одна перчина. Вони зіпсувались. Через них чоловік зчинив справжній ґвалт, навіть до мами моєї зателефонував і сказав, що я погана господиня та марнотратка. У мами через це тиск підскочив і викликали швидку, бо вона перехвилювалась.
Скажіть чоловіки згодом змінюються, чи він так і буде жадібним далі?