Знаєте, читала тут багато історій про квартири від родичів. І нам цей “подаруночок” ледь шлюб не зруйнував, уявляєте!
Отож, я маю свою власну квартиру на 2 кімнати. Колись її батьки купили, як я навчалася в університеті. Допомогли зробити ремонт, все дуже затишно, нема цього цяцькованого дизайну. Так я почала жити сама. До речі, житло знаходиться на Личаківській вулиці, то буквально 10 хвилин йти до центру.
Потім я зустріла Миколу. Спершу не зізнавалася, що то моя квартира. Навіть друзі нічого не казали. Тільки після заручин я вже розказала правду. Він не ображався, так спокійно відреагував. Планували після весілля жити якраз тут, тим паче, що до роботи Миколі їхати 3 зупинки на трамваї.
Тільки от свекруха, Марина Василівна, була проти. Мене це дивувало – ну яке маєш право щось вирішувати? Двоє дорослих людей, заробляють гроші, самі вирішуємо, коли і як жити.
– То такий район небезпечний, я за вас буду переживати.
– Тобто небезпечний? Це Личаківська вулиця, новобудова.
– Та все одно. Ви ще й так далеко живете, мені до вас довго добиратися!
Нам було все одно, чесно. Ми собі мали свій дах над головою, не треба ніякої квартири. Але на весілля пані Марина показово подарувала ключі від однокімнатної квартири на Сихові. Колись там жила її покійна мама, потім здавали в оренду. Меблі там старі-старезні, ще за часів союзу. Ліфт в аварійному стані, сусіди – літні люди, нема з ким навіть поговорити. Словом, нам та квартира ніякої користі не приносила. Адже треба вкласти чималі гроші в ремонт, повністю переробити ванну та кухню. Чого нам такий геморой?
Тому та квартира пустувала. Я не хотіла брати на себе відповідальність та заселяти чужих людей на оренду. Нащо? Аби мені ще квартиру обікрали? Хоча там нема що брати..
Словом, з вересня 22 року квартира точно пустувала. Та і знаєте, нам якось не до ремонту було, своїх справ безліч. А на початку літа я завагітніла, ми почали готуватися до появи малюка.
З фінансами поки що все нормально, бо я ще не вийшла у декрет. Але нам дуже не зручно їздити на роботу, до лікарів на огляд чи по продукти. Ще поки живота нема і гарна погода, я можу прогулятися, тим паче, це корисно. Тільки все одно хотіли б мати свою машину в родині. Або навіть дві, вибрати дешеві іномарки. Микола буде їздити на роботу, а я по справах. То ж треба буде з дитиною кататися по тих лікарях, щось купувати. А я в ті львівські маршрутки не пролізу ніяк.
Тому вирішили продати квартиру свекрухи. Виставили цілком нормальну (навіть дуже низьку) ціну, дозволили залишати меблі, якщо покупцям таке підійде. На ті гроші нам вийде купити дві нормальні машини для родини. І якщо щось – відкласти на “чорний день”.
Звісно, свекруху про це попередили.
– Як продаєте? Не дозволю!
– Але так буде краще для..
– Хіба для тебе. Ти дивися, то в мене невістка чиста аферистка! Чого тут ремонт не зробите? А потім дитині подаруєте?
Я не стала більше тріпати собі нерви та слухати цей маразм. Пані Марина почала вже всім дорікати, що я реальна аферистка, хочу її та чоловіка обікрасти через квартиру. Та треба мені той сарай на курячих ніжках, дуже прошу.
Тиждень тому мій чоловік все-таки купив машину. Я виходжу – а біля будинку стоїть такий позашляховик, великий, місце багато. У багажник помічається багато речей, заді зручно встановлюється дитяче автокрісло.
– От, дивися, яка краса.
– А звідки ти гроші взяв?
– Слухай, ну тут таке діло. Словом, то ж мій співробітник продавав. Я взяв кредит, аби швидко заплатити.
– Кредит? А як ти його будемо сплачувати?
– Ну я щось вигадаю, обіцяю. Зате тепер у нас є машина!
Я заплакала, але не від щастя. Кредит чималий, 15 тисяч доларів (без відсотків). Як нам його погасити, ще мати кошти на бензин та відкладати для малюка якусь копійку?
Микола мене не розуміє. Каже, що хотів робити якомога краще, а я от не ціную його зусилля.
Я просто не розумію, де його і свекрухи розум, чесно. Нащо та квартира на Сихові стоїть під замком? Та продати сарай геть, нам сплатити кредит і все. Тим паче, що то не я йшла в банк, а Коля. А свекруха навіть заради онука не хоче йти нам на поступки.
Я вже сказала мамі та подругам, що не покличу пані Марину на виписку та хрещення. Хай собі сидить у тій квартирі на Сихові та ображається. Сподіваюся, що хоча б Микола дійсно всю цю ситуацію з грішми вирулить.
Невістка має право командувати чужим майном чи ні? Що б Ви зробили на місці свекрухи?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!