Свекруха має свої таргани в голові. Вона часто вірить у різні забобони, тих всіх екстрасенсів та мольфарів. Певно, передивилася на СТБ ті передачі про чаклунів.
Але мій чоловік її ніколи не слухав. Вона постійно тягла нам на квартиру різні трави, розсипала зернята. Мовляв, то від злих духів.
– Он, дивися, що я вам принесла.
– Це що за страхопудало?
– Домовик. Буде вашу домівку оберігати.
– Ми не у середньовіччі живемо. Маємо сигналізацію від злодіїв.
Пані Мирослава навіть почала приносити мені різні чаї на настоянки для підтримання організму. А якщо я хворіла – то катала яєчко по голові та кидала сірники. Вона ніколи не визнавала звичайні таблетки та градусники
– Нічого, зараз над картоплею подихаєш і стане легше. На, то часник, треба з’їсти.
У мене родина медиків. І такі методи лікування було дико бачити, особливо від дорослої жінки.
Декілька місяців тому ми вирішили зробити весілля. Зібрали тільки найближчих родичів, було 50 людей. Після церкви поїхали в ресторан погоститися. У нас не було дорогих страв чи алкоголю, максимум – шампанське та вино. Мої батьки підготували гарний тост, ще й говорили під музику, що навіть мій Тарас заплакав.
І от до рук бере мікрофон пані Мирослава. Я чесно, очікувала почути будь-що, але не таке “привітання”:
– У нашій родині є традиція. Наречена повинна завагітніти одразу після вінчання з чоловіком. Тоді у вас народиться здорова та сильна дитинка.
Тарас і я ледь шампанським не вдавилися. Ми поки що не поспішаємо з дітками. Чекаємо, коли війна закінчиться, купимо власну квартиру, а не будемо орендувати. Але свекруха далі почала правити за своє:
– Це показник того що наш рід Ковалів буде жити і процвітати століттями. Нехай у вас народжуються одні мужні хлопчики!
Деякі родичі почали на нас косо дивитися. Не вистачало, аби хтось подумав, що я весілля “по зальоту” роблю. На щастя, Тарас висмикнув мікрофон у мами:
– Шановні гості, спасибі, що прийшли на це свято. Ви побачили, як сьогодні народилася ще одна родина – ми. І ми удвох будемо разом вирушати всі проблеми, встановлювати свої правила. Ми завжди будемо раді вас побачити в гостях. Жодні традиції чи забобони не зруйнують нашу міцну родину.
Бачили б ви вираз обличчя пані Мирослави. Таке враження було, наче вона випила не шампанське, а гіркий лимонний сік. Так кривилася та зморщила лоба. Видно, не очікувала, що рідний син її так “попустить” перед гостями.
Я просто не розумію одного – чому всі свекрухи лізуть повчати молодших невісток? Нащо диктують свої правила чи умови?
Невже, коли в мене буде син, то я стану точною копією пані Миросі? Ось така параноя з віком приходить?
На Вашу думку, чому у свекрух та невісток часто трапляються суперечки?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!