Багато невісток не можуть знайти спільну мову зі свекрухою, але маю надію, що ви мене зрозумієте.
Чоловіка я дуже кохаю, ми з ним зустрічалися протягом двох років, а потім одружилися. Ініціатором цього було свекруха, яка говорила, що не потрібно відкладати. Після весілля ми переїхали до неї жити, бо 10 років тому вона пережила інсульт і ще досі до кінця не вилікувалася.
Вжитися з нею я не можу, хоча роблю вдома практично все. Одразу після переїзду все вимила, вивела тарганів, гуляла зі свекрухою, ходила в магазини, оплачувала комунальні послуги. Мої батьки придбали нам новий посуд, телевізор, облаштували кімнату. Але повірте, ця жінка завжди знайде до чого причепитися і ще постійно ображається на мене через будь-яку дрібницю, не розмовляє. А чоловік хвилюється за матір, бо вона хвора людина, загалом — я завжди не права, дивно, як він досі не зрозумів, що це її маніпуляції.
Одного разу його матір мене довела до істерики, що я просто взяла сумку й поїхала до батьків. Чоловік на мене ніколи не підвищує голос, ми практично з ним не конфліктуємо (всі сварки через свекруху), але коли йому мама знову нашептала щось на мене, той розлютився і накричав. Потім ми сіли їсти, а на обличчі свекрухи з’явилися єхидна посмішка. Я зрозуміла, що вона від цього отримує задоволення. Коли він на маму кричить, я його лаю. А коли у нас суперечки відбуваються, вона радіє і намагається підтримати сина. Начебто доросла жінка і повинна бути мудрішою, допомагати молодій сім’ї, а вони лише розпалює між нами ворожнечу.
Коли чоловік мене привів додому назад, вона навіть в мою сторону не подивилася. Будь-як мати була б щаслива, що син щасливий і дружина його поруч з ним. Як і належить. А ця ні — вона завжди намагається самостверджуватися моїм коштом, щоб на моєму тлі бути ідеальною. Коли сина поруч немає, вона показує своє справжнє обличчя, нуль поваги в мою сторону. Як тільки чоловік приходить з роботи, свекруха одразу одягає маску турботливої мами. Буквально на днях, я пішла погуляти з подругами, а вони сіли вечеряти, чоловік і його мама. Так ось вона заявила, що не буде їсти без своєї “донечки”, хоча в моїй присутності так мене ніколи не називає. Підступна жінка.
Раніше я дуже старалася догодити свекрусі, але зараз вигоріла. Що б я не робила, вона все одно залишалася незадоволеною. Свої обов’язки виконую, як і раніше, просто тепер не намагаюся саме їй догодити.
З чоловіком постійно розмовляю, якщо мені щось не подобається, я не можу мовчати. В цій ситуації і йому важко, дві рідні жінки не можуть ужитися. І кожна тягне на свою сторону. Ой, повірте багато всього можна розповісти.
Після чергового скандалу зі свекрухою я дуже переживала, постійна тривога призвела до того, що я втратила дитину. Так, вона розпалювала конфлікти навіть тоді, коли я була при надії. Після цього свекруха навіть не пригріла і не пошкодувала мене. Чоловік каже: “ти до моєї мами звертаєшся на «Ви», мамою не називаєш”, а я не можу, в мене дуже багато образ на неї.
Моя мама поки терпить таке ставлення, каже, якщо ще щось схоже повториться, то все розповість батькові. І тоді вже точно розлучення. Я і батьків розумію. Вони доньку стільки плекали не для того, щоб я потім все це терпіла.
Я до чого все це пишу? Щоб ви зрозуміли всю ситуацію, і щоб виговоритися. Може, ви мені дасте правильну пораду, як правильно себе вести в цій ситуації.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!