Жив-був на світі чоловік, який завжди і всьому бачив тільки погане. І так набридло йому те погане життя, що зібрав він свої скромні пожитки та й подався в мандри.
І днями йшов чоловік, і ночами. Морили його спрага, голод та втома.
Та от сталось чудо: посеред довгої пустелі стояло одне-єдине дерево. Та ще й гарне, що чоловік зроду такого не бачив! Аби ще знав він, що воно чарівне…
Підійшов мандрівник до дерева, заховався в затінку та й почав думати, куди ж його далі шлях тримати.
– Оце б зараз води випити! Свіжої, холодної… Аби ж оце вона була тільки з криниці набрана! – мовив чоловік і враз стрепенувся від несподіванки.
Біля його ніг стояв величезний глек кришталево чистої води! Накинувся на неї чоловік та й випив все до останньої краплини. Дуже вже його зморила подорож.
Якщо вас зацікавила ця стаття, читайте більше за посиланням: https://t.me/+On4TH8CvEjplMjA6
– Добра вода, нічого не скажеш. Але ж нею ситий не будеш! – подумав собі чоловік. – Оце б аби мені м’яса, та овочів, та всього й побільше!
І враз перед ним з’явилось все, про що він подумав. Зрадів чоловік та й сів обідати, аби дух перевести.
А тоді ліг він та й почав думати, як же таке диво трапитись могло.
– То ж, мабуть, якась нечиста оце все робить! – сказав він сам до себе.
І вкрилось небо хмарами, і пустило воно блискавки, і почалась негода. Закрутилась навколо чоловіка така нечисть, якої він в житті не бачив.
– То що ж це виходить, воно і життя в мене зараз відніме?! – тільки й встиг подумати мандрівник.
У ту ж мить забрала нечисть його душу. Ото і вся подорож.
Можете шукати тут мораль, можете про це й не думати. Але я скажу так: наше життя починається з наших думок. Що більше негативу ви будете пускати у свою голову, то більше лиха будете мати на свою долю.
А ви згодні з тим, що наші думки матеріальні?
Ще більше цікавих історій читайте за посиланням: https://t.me/+ip4OLY7feqc1OTQy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!