Так сталося, що після весілля нам довелось оселитись у свекрів. Ми планували придбати квартиру, та грошей суттєво бракувало. Вирішили, що три роки можемо жити в батьків чоловіка. Тим паче обидвоє працюємо, дітей нема. Лише на вечір доводилось збиратись усім разом у квартирі.
Свекруха наче не була проти, та відразу ж здивувала мене.
– У кожного буде своя полиця в холодильнику, аби ми не переплутали продукти.
Погодьтесь, це дивно. Крім того, свекри досить не бідні, завжди купують дорогі продукти. Невже їм шкода?
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Та я погодилась. Не хотіла сперечатись, все ж квартира не моя. Далі було цікавіше. Я мала право готувати лише в певні години. Коли кухня вільна. Мені було незручно, адже з роботи приходила пізно і втомлена. До слова, купатись теж можна було лише у визначені години.
Тоді ми знайшли вихід, почали разом вечеряти в кафе. По суті вдома лише снідали. Та одного разу я захворіла і залишилась вдома. У мене не було апетиту, та коли прийшов чоловік треба було його нагодувати. Я вирішила, що в цій ситуації можу позичити у свекрухи їжу. Знайшла на її полиці котлети з картоплею. Подумала, що врешті не рахує ж вона їх.
Та коли свекруха повернулась в домі почався скандал.
– Чого це ти взяла котлети? Ще й дозволу не спитала.
– Так це ж не для мене, а для вашого сина!
– Якщо син вирішив завести сім’ю, то нехай самотужки харчується.
Через ті котлети ми посварилися. І їй байдуже було, що в мене температура. В мене виникла думка, що насправді свекрам не подобалась я, як дружина їхнього сина. От вони й вирішили це таким чином продемонструвати.
Наступного дня я зібралась і хвора поїхала до своєї тітки. Чоловік благає, щоб я повернулась. Та я сказала, що більше в той дім не увійду. Або він орендує житло, або доведеться розлучитися.
Як гадаєте, чи могла я щось зробити в цій ситуації?
Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!