Ото мене Бог нагородив невісткою. Вона тільки й мріє про те, щоб подалі від мене жити, бо я їй заважаю.
Мій син купив собі сам квартиру в кредит, який швидко виплатив. Його тата не стало і у спадок залишилась ще одна квартира, яку син здавав.
Згодом знайшов дівчину. Вони зустрічались деякий час, тоді одружились. Невістка мені сподобалась, але з часом почали випливати її недоліки.
Я у їх сім’ю намагаюсь на лізти. Ніколи без запрошення не приходжу, з онуком гуляю, як просять, коли сусіди якісь новини мені переказують про сина з невісткою, не дозволяю говорити. Та Олі (невістці) я все одно заважаю.
Якось вони поїхали відпочивати в Карпати. Діма (син) попросив мене, поки їх немає, поливати квіти та годувати хом’яка. Так і робила: прийшла, квіти полила, корму насипала, клітку почистила і пішла. Сама не люблю, щоб хтось по квартирі шастав.
Коли діти ще були на відпочинку, приїхала моя зовиця, тітка Діми. Попросились два дні переночувати, бо її онук вступає.
– Знаю Діма квартиру має, то може впустить нас до себе? – питала зовиця.
Я зателефонувала до сина, щоб запитати дозволу, сама ніколи нікого до них не запрошувала. Син дав згоду.
Коли родичі погостювали в сина та поїхали, Діма сказав, що вони повернуться й приберуть. Я згодилась.
По їх поверненню я пришла, щоб віддати ключі і почула розбірки та крики, які Оля влаштувала.
– Чого твоя мама водить до нас кого попало? Розпоряджається тут на повну. Ми продаємо цю квартиру і негайно переїжджаємо – кричала невістка.
– Я нікого до вас не водила. Діма сам дозволив і сказав, щоб я їх впустила. Ти не на того сердишся – відповіла я. – Якщо хочете десь переїжджати, будь ласка. Але ти перед тим як розпоряджатись майном, своє щось купи.
Невістка побіліла від злості та несподіванки. Я віддала ключі та забрала онука на прогулянку.
Вже нехай би і десь далі жили, то може тоді невістка не тріпала б нерви мені і Дімі.
Чи що б ви мені порадили?