– Чого ж так дешево продаєте? Щось з машиною не так? – Почувши причину продажу я гірко заплакала

Я мріяла про власне авто багато років.  Зрозумійте, у великому місті без транспорту важко. Та ми з чоловіком не багаті. Хоча гарно заробляємо, багато працюємо. Чотири роки тому почали збирати гроші. Тоді й оголошення стали переглядати. Але люди зараз такі – що за геть вбите авто вимагають просто шалені гроші.

Поступово ми зайшли у глухий кут в наших пошуках. Автівка із салону нам не по кишені. Вже й суму непогану назбирали, а машину не знайти. В розпачі придбали стару дешеву іномарку, аби хоч щось мати. І раптом, одного вечора чоловік покликав мене захопленим голосом.

 – Марина, подивись. Вона, як нова. В шикарному стані, 2018 року. Але вартість надто низька, мабуть, аферисти. Хто ж таку автівку за копійки продаватиме?

Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше цікавих та життєвих статей за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

Ми не могли повірити в таку вдачу. Після безсонної ночі я запропонувала чоловікові:

 – А раптом не аферисти, ми мусимо поїхати подивитись. Я відчуваю – вона наша.

Вмовила я Павла. Ми зателефонували за вказаним номером і поїхали. Машину продавали в селі неподалік. Ми ніяк не могли знайти дорогу, тоді побачили одного чоловіка й спитали:

 – Скажіть, автівку де продають.

 – Он там за рогом. Можете сміливо торгуватись, вони віддадуть, виходу не мають.

 – А що з автівкою щось не так? Чи крадена?

 – Та ні, все нормально. Просто їм гроші терміново потрібні гроші.

Ми поїхали за вказаним напрямком. І дуже здивувались, побачивши невеличку хатинку, досить просту. В голові промайнула думка “Як такі бідні люди змогли придбати собі дороге авто?”.

До нас вийшов молодий чоловік. Він чемно привітався і запросив нас у двір. Показав джипа, я одразу закохалась в цю автівку, вона була в ідеальному стані.

 – Ми її з салону купували, користувались дуже дбайливо. 

 – А документи в порядку?

 – Так, звісно, подивіться.

 – Чого ж так дешево продаєте. Гроші терміново потрібні.

Пошепки

Тим часом я попросилась у вбиральню, мені дозволили увійти в дім. Там зустріла молоду жінку. 

 – Можна до вбиральні.

 – Так заходьте. 

Вийшовши, я побачила кімнату, там в ліжку лежав хлопчик, років 8 на вигляд.

 – Ой, вибачте, я дитину не розбудила?

 – Так ні, не переймайтесь! Він постійно лежить.

 – Як так? Чому?

 – Та біда страшна. Того й автівку продаємо. Квартиру вже рік тому продали.

Очі жінки заблищати. Виявляється, кілька років тому вони дізнались, що їхній єдиний син важкохворий. На той час вони мали успішний бізнес, придбали гарну квартиру й авто, мали багато мрій. Та все змінилось вмить. 

А потім почались важкі місяці діагностики. Врешті їм порадили їхати до Німеччини, адже лише тамтешні лікарі могли допомогти. Їм довелося продати квартиру і бізнес, та вони вирушили на лікування. Хлопчика прооперували, все було чудово. Надалі виписали дуже дорогий препарат, аби остаточно вилікувати. Якийсь час грошей вистачало. Та потім вони закінчилися. Тому зараз і виставили автівку на продаж, хоча без неї буде вкрай важко з хворою дитиною.

Раптом увійшов мій чоловік.

 – Я поторгувався, вийде значно дешевше.

 – Але ж ця автівка вартує навіть більше, ніж вказано в оголошенні!

 – І що? Нам пощастило.

 – Та ні. Послухай мене. Ми заплатимо повну вартість, яку просили. І ще – віддамо свою стареньку машину. Вона хоча б їде. 

Чоловік дивився на мене, наче на схиблену. Тоді я відвела його на вулицю і все розповіла. Ми придбали джипа. І я дуже задоволена. Згодом ще телефонували колишнім власникам і довідались, що хлопчикові придбали усі необхідні ліки. Прогнози медиків чудові. Сподіваюсь, все в них буде добре.

А ви б зважились на такий вчинок?

Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

IrynaS
Adblock
detector