Я завжди хотіла знайти одну людину на все життя. Напевне, про це мріє кожен. Але, на жаль, мені не пощастило. Перший шлюб не склався. А зараз я з чоловіком живу у цивільному шлюбі. Зрештою, мене це не цілком влаштовує, але коханий не поспішає з пропозицією. Я не буду підганяти. поки чекаю. Нещодавно ми почали будувати спільний дім, однак на моїй ділянці. Отримала її від бабусі у спадок.
Я першою вирішила розпочати будівництво. Практично все оплачую я самостійно, чоловік займається тільки організацією будівництва і частково будує сам (велика частина будує бригада і наймані робітники, яких оплачую також я). Чоловік також організовує закупівлю і доставлення будматеріалу.
З недавніх пір він став говорити про те, щоб будинок (частку або якось ще) я оформила на нього. При цьому ми повністю проживаємо на мої кошти (продукти, одяг, оплата комунальних послуг). У чоловіка залишається від зарплати 5 тисяч, про витрату яких я маю лише уявлення (це цигарки, іноді запчастини, бензин). Якщо і прошу його щось купити, він це робить, але з великим небажанням. Якщо має якийсь додатковий заробіток, намагається витрачати так, щоб вони були вкладені в його майно (а це машина або купує дорогі інструменти робочі).
У нього двоє дітей від перших шлюбів, так що частина зарплати йде туди (аліменти одній дитині й оплата навчання іншому). У мене доросла дочка від попереднього шлюбу. У мене з’являється невдоволення тим, що чоловік, проживаючи на мої кошти, ставить умови про частку в будинку куди, як він думає, досить вкладається він своєю участю в будівництві.
При цьому днями він заявив, що шлюб реєструвати зі мною не хоче (я і сама цього ніколи не хотіла, особливо міняти прізвище), бо ображений однією ситуацією в родині. А був невеликий скандал з приводу моєї затримки в поїздці у дочки. Отже, не хоче реєструвати шлюб, але поставив умову – оформити «будь-яким шляхом» частину будинку на нього (половину, як я зрозуміла).
Я вже не маю сил працювати і тягнути все на собі. Усе, що я маю, йде на будівництво і частинка на утримання сім’ї. Таке відчуття, що чоловіка у мене немає. Не знаю, кому вже жалітися, бо він мене чути не хоче. Тепер замислилася над тим, що й сама собі будинок можу збудувати. А такий обранець мені не потрібен.
Втім, поки я живу на його території. Бо поки ми ще тільки будуємо окреме житло. Легко чоловікові розпоряджатися грошима, коли вони зароблені мною. Але мені щось зовсім невесело. Кілька тижнів тому поскаржилася йому, що маю мало грошей. Він запропонував взяти кредит. От і вся розмова.
Як бути в такій ситуації?
Що думаєте?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!