Чоловік повернувся напідпитку й заснув. І тут йому почала дзвонити якась Настя. Я підняла і таке дізналась

У шлюбі я вже тринадцять років. Коли почала зустрічатись із Сергієм, батьки були категорично проти. 

 – Нащо тобі військовий? Вони грубі й неотесані!

Та я нікого не слухала. Із Сергієм почувалась, як за стіною. Він високий, сильний, офіцер. Ми побралися. Згодом народилась донечка Аліна. Чоловік служив в нашому місті, все було ідеально. Та щастя тривало не довго. У 2014 році Сергія відправили на Донеччину. Відтоді наше життя змінилося. Донька зростала без батька, а я – без коханого.

Приїжджав чоловік досить рідко. Тоді я й почала помічати, як він змінився. Часто траплялося, що я йому телефоную і з голосу чую, що пив. Вдома поводився грубо, міг лаятись в присутності дитини. Тоді й батьки почали казати, що попереджали. Я намагалась поговорити з коханим. Та він лише казав, що я нічого не розумію. 

З часом я почала помічати, що щоразу чекаю, коли Сергій вже поїде. Мені з ним важко. Та й було прикро, що вже досить доросла донька бачить такого тата. Утім про розлучення я не думала, вірила, що з часом чоловік зміниться. Запевняла себе, що то війна з ним таке зробила.

А якось розповіла подрузі, про те, що мене бентежить. Вона відреагувала різко:

 – Ти що не знаєш, вони всі там гуляють. По кілька коханок мають! 

Тоді я замислилась. І навіть напряму спитала Сергія. Та він запевнив, що не зраджує.

Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

Пошепки

І ось нещодавно його відпустили у відпустку. Як завжди, в перший же день він пішов до друзів. Навіть не думав зі мною й з донькою побути. А повернувся пізно, напідпитку й відразу ліг спати. Заснув міцно, навіть не чув, коли дзвонив телефон.

Я подивилась на екран, телефонувала якась Настя. Не втрималась і підняла трубку.

 – Добрий вечір! Ви хто і чому так пізно телефонуєте Сергію?

 – Як хто? Я його дружина.

 – Досить дивно, бо я його дружина і він зараз вдома, – здивувалась я.

Настя щиро здивувалась. Тоді сказала, що чоловік її запевнив, що розлучився. Разом вони вже чотири роки. Раніше жили на Донеччині, в Соледарі, а після початку повномасштабного вторгнення – переїхали в Дніпро. В них зростає синочок, йому вже три роки, зараз Настя знову при надії.

Не знаю, як це пояснити, але я зовсім не розлютилась і не засмутилась. Навіть навпаки – відчула полегшення. Зранку не сварилась з чоловіком, просто сказала, що ми мусимо понести заяву на розлучення.

Коли розповіла все своїй мамі, вона сказала, що я вчинила не розумно. Треба було вдати, що нічого не сталось і не поспішати із розлученням. Адже в мене також є дитина. Скажіть, як мені бути? Яке рішення правильне?

Більше цікавих життєвих історій тутhttps://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

IrynaS
Adblock
detector