Чоловік поїхав на два тижні до батьків в село, а в наш будинок почав приходити Андрій…

Ми з Віктором у шлюбі вже 5 років. З самого початку домовлялись, що поживемо без діток деякий час, щоб  насолодитись один одним. В нас все було чудово. Віктор мав хорошу роботу, добре до мене ставився, ніколи не дозволяв собі зайвого в усіх аспектах та й кохали ми один одному. Навіть багато знайомих заздрили нам.

Та нарешті ми прийняли рішення, що хочемо дитинку. Вже пів року ми намагаємось, але нічого не відбувається. Я здала всі можливі аналізи і лікар відповів, що в мене все чудово, тому потрібно взяти зразки чоловіка. Коханий поставився до цього з розумінням і погодився. За кілька днів ми дізнались, що у нього не може бути дітей. Ми були засмученими, але продовжували старатись.

Минуло кілька місяців і ми все більше розуміли масштаб проблеми, бо наші старання були марними. Усиновити когось ми не хотіли, не відчували такої потреби, це величезна відповідальність. Штучне запліднення і подібне було дуже дорогим, в нас не було такої можливості.

Якось ми переглядали разом фільм, в якому була схожа ситуація і там батьком дитини став друг головного персонажа. Ми трохи про це поговорили і Віктор сам запропонував мені такий варіант.

Звісно, я не сприймала це серйозно і думала до останнього, що він жартує. Але він наполягав. Я була категорично проти, не розуміла, як можна навіть думати про таке.Але щодня я починала все більше помічати дітей: на майданчиках, в парку, дитячих садочках, в нашому дворі, на переходах… Я мучилась, бо дуже хотіла стати мамою. І якось сказала чоловіку, що згодна.

Ми довго вибирали потенційного батька дитини. Хотіли когось із знайомих, але потім вирішили, що краще обрати когось далекого. Зробити це і забути. Ми мали список із пунктами, яким мав відповідати цей чоловік. Здоровий, одружений, з дітьми…

І такий знайшли. У фірмі, де я працюю, відбувся обмін працівниками, до нас приїхав молодий і симпатичний Андрій. У нього все було чудово: зовнішність, характер, почуття гумору, розум… Навіть трохи нагадував мені чоловіка. Я розказала Віктору про Андрія і вже наступного дня він прийшов для розмови. Вони познайомились і Віктор запросив його до сауни на зустріч. Ввечері приїхав сам не свій. Повідомив, що краще поїде в інше місто до батьків, щоб залишити мене з ним наодинці і все пройшло добре. Звісно, він був засмучений і не хотів, щоб це відбувалось.

Та і мені було нелегко, зовсім. Я удавала, що маю стосунки із Андрієм і запрошувала його додому. Наш інтим тривав аж два тижні і я ледве це пережила. Та згодом я побачила дві смужки. І одразу ж після цього кинула Андрія, нічого не пояснивши.

Після моєї звістки чоловік миттю приїхав і сяяв від щастя. Ми були щасливі обидвоє. За всю вагітність він дбав про мене так, як тільки можна було. У нас народилась Оксанка. Зараз їй 4 рочки і за весь цей час і жодного разу не почула, що дитина не Віктора. Ми досі кохаємо один одного і в нас дуже теплі стосунки. Наша дитинка — лише наша. І ми обоє це розуміємо.

А як ви ставитесь до такого вчинку подружжя?

NataM
Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: