Моя тітка дуже заможня, адже в неї багатий чоловік і вся рідня їй заздрить. Вона практично нічим не займається, окрім своєї зовнішності, вдома в них домогосподарка, гроші заробляє чоловік і їй взагалі ні в чому не відмовляє. Але багатим він був не одразу. Познайомилися вони після закінчення університету, тоді він працював інженером і мав середню заробітню плату. Тітка постійно прикидалася, що в неї багато справ по дому, не вистачає часу працювати, через що він влаштувався на другу роботу. Вона постійно чогось від нього вимагала і це стимулювало його заробляти більше. Так за 18 років спільного життя він розкрутився й зараз вони живуть так, як інші можуть лише мріяти. От в родині говорять, що тітка сама “зробила” собі чоловіка.
Я тоді зрозуміла, що після заміжжя теж потрібно “робити” собі чоловіка самостійно. Одружилася я з електриком високого розряду, працює на хорошій фірмі і його зарплати нам цілком вистачає. Але мені не подобалося те, що він не хоче нічого більшого. Пригрів собі це містечко і ні на крок не рухається. Але якщо я піду в декрет, то нам треба буде більше коштів. 
Ось, заради його стимулу я почала діяти як моя тітка. Він приходить з роботи: вдома часто бував безлад, вечеря не приготовлена, або ще тільки на стадії готування, в мийці гора посуду. Коли він в мене запитає, чому вдома такий безлад, я говорю, що в мене дуже багато роботи і я нічого не встигаю. Я йому кажу: «Може, сходи до начальства і попроси більшу зарплату, а я тоді звільнюся з роботи і буду займатися домом.». Але він мені сказав, що і багатодітні матері справляються зі своїми обов’язками, а я просто ледащо.
Сама я працюю продавцем косметики однієї відомої фірми, графік вільний, та й сама професія не цікава, але кажу чоловікові, що дуже зайнята.
Він, звичайно, нікуди не пішов, а тепер просто виконує домашні обов’язки самостійно: після роботи він іде в магазин, купляє готові вареники або пельмені, готує собі їх сам, пилососить вдома, потім перемиває весь посуд. Пройшов так тиждень, другий і я бачу, що моя тактика не працює. Мені з кожним днем все більше ставало соромно, коли він порався по дому, а я вдавала, що дуже змучилася. Найгірше те, що він мені навіть не дорікає, а вдає, що нічого не сталося.
Якось він дивно перенаправив свої сили – йому б працювати, а він вирішив стати вечірньою домогосподаркою. Боюся, що він так скоро зрозуміє, що і я йому не потрібна і подасть на розлучення. Не знаю, що робити далі.
Народжувати дитину страшно, адже сімейний бюджет не потягне витрати на дитину, він заробляти більше не хоче і змінювати нічого не хоче. Не знаю, як жінки перетворюють своїх солдатів в генералів, але в мене це не виходить.
Ну що я роблю не так?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!