З чоловіком до одруження ми зустрічалися три роки. На той час мені було 25, а йому – 28. Все було добре, до весілля вирішили ще разом пожити, то ж я переїхала в його простору квартиру з новим ремонтом. Варто зазначити, що він вже в такому віці непогано заробляв, з фінансами у нас проблем ніколи не було. Я ж не хотіла повністю сидіти на його шиї, тому роботу не покидала, заробляю на себе досі, щоб мати на власні проблеми і, як то кажуть, на “чорний день”. Ніколи б не могла подумати, що він настане так швидко.
Пів року тому ми розписалися та відсвяткували вінчання. Весілля було розкішним, я придбала дорогу сукню зі своїх заощаджень, батьки також нам допомогли з організацією, дали кошти на ресторан. Я була дуже задоволена, здавалося, що у нас буде світле сімейне життя. Однак, не довго тривало наше щастя.
У чоловіка почалися серйозні проблеми з грошима, в короткий термін прогорів бізнес і він втратив всі гроші. Це сталося через 2 місяці після весілля. Спершу він витратив всі кошти, що нам подарували на весілля, я не перечила, оскільки вірила, що скоро все налагодиться.
Потім він повідомив, що ще раніше взяв кредит, і зараз він його не може погасити, як наслідок – конфіскація майна, тобто ми залишилися без житла. Чоловік сказав, що йому потрібно вирішити деякі питання в іншому місті, то ж він їде, а мені краще цей час пожити в батьків.
Він поїхав в інше місто й ось вже майже 3 місяці не повертається. Я його не пиляла і не звинувачувала, навпаки намагалася підтримувати, цікавилася, що відбувається з ним. Але він це сприйняв як тиск і недавно заявив, що не знає, коли повернеться і чи повернеться взагалі, що я на нього тисну, і у нього депресія. Я сказала, що не очікувала такого шлюбу, коли я весь час одна і чоловік невідомо де, що я взагалі не відчуваю себе заміжньою. Написала йому; “Приїжджай, підемо в РАЦС і подамо на розлучення”. Він спочатку погодився, а через 5 хвилин написав, що на розлучення згоди не дає і мені доведеться розлучатися через суд.
Але при цьому він не скаже мені своє місце розташування, тому розлучення не відбудеться, тому що за законом суд не зможе його повідомити. Що мені робити? Він хоче, щоб я просто сиділа і чекала його незрозуміло скільки часу? Але що це за шлюб, що я маю бути самотньою. Я кохаю його і готова навіть допомогти з проблемами, але він мені нічого не розповідає. Звідки я можу знати, що де він, і що взагалі відбувається. Можливо, він зараз взагалі з іншою жінкою. Постійні стреси та тривога мене зводять з розуму. Розлучення я і сама не хочу, але так далі не може тривати.
Він каже, що заробляє там гроші й повернеться, коли відновить втрачене, але як саме, не говорить, у мене взагалі відчуття, що він зв’язався з якимось криміналом. Не про такого чоловіка я мріяла. Навіть якщо все налагодиться, як я зможу спокійно з ним будувати стосунки? Я вже втратила довіру, навіть якщо купимо знову житло, нема гарантій, що він не втратить його знову і я залишуся ні з чим. Дітей в такій ситуації народжувати також не хочеться.
Чи варто мені розлучатися з чоловіком?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!