Чоловік випадково знайшов документи. Довго не міг повірити – хіба його кохана дійсно здатна на таке?

– І чому ти про це мовчала? Навіщо приховувала від мене таку правду? – кричав Орест. Від досі не міг повірити, що його кохана Маша дійсно здатна на таке. 

Орестові було вже 45, коли він зустрів Марію – молода дівчина, яка нещодавно закінчила університет та прийшла на стажування. І вона одразу запала йому в душу. Мила посмішка, блискучі оченята, які час від часу “стріляють” у саме серце. Орестові дуже подобалися такі дівчата. Вони юні, запальні, вродливі. Словом, не став довго тягнути момент та поступово завоював увагу дівчини. Міг підвезти до гуртожитку після роботи, купити каву на обідню перерву чи допомогти зі звітом. 

Маша знала, що Орест – чудовий кандидат у чоловіки. При грошах, має власну квартиру та машину. Ну яка дівчина не захоче за такого заміж? Тому вже через місяць робочого роману вона збирала свої речі зі старої кімнатки в гуртожитку та переїжджала до Ореста. Вони разом подорожували, відпочивали закордоном, весело проводили час. Орест полюбляв жартувати, що Маша подарувала йому другу молодість 

І так минув рік, другий. А пропозиції руки та серця досі не було. А навіщо чекати? Є квартира, машина, гроші, хороша робота. Тим паче, Орест повністю забезпечував свою дівчину:

– Ти можеш свою зарплату витрачати на забаганки. Косметика, шопінг, зустрічі з подругами, манікюр.

Того дня чоловік наводив порядок у кабінеті та випадково натрапив на теку з документами. 

– Договір про купівлю квартири. Тернопіль, вулиця Лесі Українки, 80 квадратних метрів…Що за чортівня? 

Однак, сюрпризи на цьому не закінчувалися. Він детально вивчив кожен папірець, перевірив всю інформацію. А на останній сторінці помітив підпис його Маші – вона була покупцем.

– Що це таке? Що тут взагалі коїться? Ти можеш мені пояснити, навіщо тобі ця квартира?

– Послухай, любий. Я тут живу, немов та Попелюшка. Готую тобі їсти, прибираю, купую нам продукти, відповідаю за порядок у квартирі. Але тут мені не потрібні слова подяки. Вже майже 3 роки живу у твоїй квартирі на пташиних правах. От хто я тобі? Дівчина? Співмешканка? Безкоштовна прибиральниця та кухарка? Я тобі потім не набридну, не викинеш з будинку, як непотріб? Нехай у мене буде своя “подушка безпеки”. 

– Це означає тільки одне – ти мені не довіряєш та сумніваєшся! 

Того вечора вони довго сварилися. Марія хотіла одного – весілля, щоб їх стосунки були узаконені штампом у паспорті. А у Ореста за спиною невдалий шлюб і він більше не хотів ставати на ті ж граблі. Його влаштовував такий формат вільних стосунків. 

І таке ставлення чоловіка до весілля дуже насторожувало Марію. А раптом він її колись розлюбить? Ну так, зараз у них все добре, але ніколи не кажи ніколи. Вона все життя міряла про білу сукню, велику родину. А Орест тільки щоразу знаходить нові відмовки. 

Їй відверто набридло терпіти ці порожні обіцянки. Тому вирішила купити квартиру – запасний варіант на випадок розлучення. І хоча вона залишиться розбитим серцем, але зате матиме свій дах над головою. 

Кого ви підтримуєте у цій ситуації? Чому? Чия думка імпонує? 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector