Чоловік завжди дорікав, що я погана господиня та марнотратка. Тому я вирішила його провчити і ні каплі не шкодую

З Толіком я одружена вже 3 роки. І останні місяці мені нагадували якесь пекло, чесно. Хтось скаже “не можна такі погані слова говорити про чоловіка”. Але б ви знали, яких сліз та істерик мені вартував цей шлюб. 

Толік щодня знаходив причини для сварки. То я погано готую і геть не вмію прибирати. То дуже мало заробляю, а він утримує нашу родину. Що я нероба, яких світ не бачив і він дуже жаліє, що взяв мене за жінку. Ну ви б змогли прожити у такому стресі? Коли замість компліментів від коханого чуєш докори та лайку? Це мене настільки пригнічувало, що через стрес дуже схудла. Навіть колеги на роботі думали, що я хворію. 

Того вечора ми вкотре посварилися через гроші:

– Та яка користь з твоєї зарплати бухгалтер. 8 тисяч? Копійки, я тебе годую. А ти така невдячна жінка!

– Якщо я така погана, то поїду геть. Сам собі живи та радій.

Я показово зібрала речі, викликала таксі на вокзал та поїхала до батьків. Вони жили у сусідньому місті, буквально 30 хвилин автобусом. 

Думала, що чоловік зрозуміє свою помилку. Що нарешті усвідомить, що не можна мені постійно дорікати та лаяти. Толік зателефонував мені наступного дня. Але не заради того, аби помиритися:

– Ти що за цирк мені тут робиш і клоуна з себе показуєш? Збирай речі і їй додому, я сказав. 

– Ні. Ти навіть пробачення не хочеш попросити в мене. 

– Я винен, що ти така погана жінка? Якщо ти не приїдеш, то я не збираюся за тобою бігати.

Я навмисне заблокувала номер Толіка. Потім ще довго плакала, але мама мене утішала. 2 тижні я жила у батьків. Добре, що директор погодив працювати дистанційно. 

От здалося, що ці 2 тижні я провела наче на якомусь курорті. Ніхто на мене не кричав, не дорікав. Не казав, що я погано готую, а навпаки – дуже хвалили мій борщик та салатики. Подруги кликали мене на прогулянки та заняття йогою. Я ще почала ввечері бігати. У мене з’явилося багато вільного часу. Адже коли я жила з Толіком, то постійно прибирала, готувала, прасувала, мила, знову готувала і так по колу. Наче той хом’ячок у колесі. 

Так, зарплата у мене невелика. Але я могла купити собі нові босоніжки на літо та сукню. Адже ніхто не вимагав віддавати гроші у родинний бюджет. 

Пошепки

Тільки от у Толіка справи були геть кепські. Ніхто йому не готував їсти, тому він замовляв собі у МакДональдсі бургери та картоплю фрі, запивав все пивом. І через таке “меню” заробив собі проблеми з печінкою та дуже поправився. 

Якось я приїхала додому, аби забрати деякі речі. У кожній кімнаті творився армагедон. Ванна вся брудна, його бритва валялася у раковині, скло заляпане патьоками води та слині. Де-не-де вже з’явився грибок. Холодильник смердів їжею, що його неможливо було відчинити. Всі меблі у пилюці, одяг валяється на кріслах та на килимку. Раковина забита брудним посудом та пакетами з-під готової їжі. 

Спершу я хотіла прибрати цей безлад. Але згадала, як Толік постійно на мене кричав. Ну в мене є гордість. Тому просто забрала свої речі та документи, поїхала до батьків. Хай сам той свинарник прибирає, я йому не наймичка. 

А через 2 дні Толік сам приїхав до мене додому. Купив квіти, шампанське. 

– Будь ласка, повертайся додому. 

– Чого?

– Я не можу жити без тебе.

– Не можеш жити чи просто нема прибиральниці вдома? 

Я сказала Толіку, що подумаю. І, якщо чесно, у мене день за днем зникає бажання їхати додому. Раптом, чоловік знову дорікатиме, яка я погана в нього жінка? Знову я почну плакати і перетворюся на Попелюшку? Ні, двічі на такі граблі я ставати не хочу. 

Поки я щаслива без Толіка. І мені набагато краще жити окремо. Наче камінь з плечей впав, чесно. 

Варто жінці дати другий шанс чоловікові? 

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!