Чоловікова сестра заявила, що ми в село переїхати повинні, аби матір їхню після інсульту доглядати! Не знаю, з якого дива вона вирішила, що я кину все і поїду з памперсами возитися

У нас дуже велика родина: і в мене багато родичів, і в чоловіка рідні вистачає. Як би дивно це не звучало, але проблем у мене ніколи з ними не було. Усі здавались мені дуже привітними й вихованими людьми. Аж поки не сталось у нас лихо.

Свекруха моя після інфаркту конкретно так злягла. Ні ходити сама не могла, ні доглядати за собою. Звісно, треба було вирішувати, що в цій ситуації робити.

– То давайте скинемось всі та наймемо їй доглядальницю? Або можна знайти хороший пансіонат десь близенько біля нас. Будемо до мами заходити, як буде час. А доглядатимуть за нею спеціально навчені люди. І нам спокійно, і їй добре, – запропонувала я.

– Ага, розбіглася! Чого це я маю на неї гроші свої тратити? – одразу визвірилася старша сестра Кирила. – Твій чоловік у нас найменша дитина в сім’ї. Значить, йому і судилось матір доглядати. 

– З якого це дива, Ларисо? Ти ж знаєш, що у нас квартира однокімнатна. Куди ж ми маму заберемо?

– А хто вас просить її забирати? Самі до неї переїдьте. Дітей у вас немає і не буде вже, що вас у місті держить? Твоя зарплата вчительська? Не сміши мене!

Пошепки

Лариса завжди отак робила: ляпне щось, а тоді пробачення просить. Та цього разу вона перевершила себе. Дорікати мені моєю безплідністю – це вже ні в які ворота не лізло!

Мені тоді хотілось і розплакатись, і під три чорти її послати… Я ж для її дітей ніколи нічого не жаліла, подарунки дорогі дарувала, на відпочинок возила. Усе робила, щоб краще життя показати. Та й саму Ларису ніколи грошима не обділяла, як та позичити просила. А вона тепер отаке мені розказує!

Батьки мене добре виховали, людина я хороша. Але доглядати свекруху свою не збираюсь! У мене ще все життя попереду, я не збираюсь його на памперси та каші витрачати. 

Нормальний варіант я запропонувала, але ж ніхто так робити не захотів. Ну то, значить, хай самі з усім розбираються. Бо диви які: звикли, що я відмовити не можу, то вже й всілися швиденько мені на голову. Та ще й ноги звісили!

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Чи повинна невістка доглядати свою свекруху, як думаєте?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

VikaB
Adblock
detector