Чому дачники масово продають свої ділянки

З чоловіком всю молодість проживали в місті, і от 5 років тому вирішили переїхати на дачу. Я дійсно насолоджуюся – тут ми садимо дерева, вирощуємо різноманітні культури, ягоди, облагороджуємо територію. Коли займаюся садівництвом, то, здається, що я медитую, забуваю про всі проблеми, морально відпочиваю.

Цього року взагалі отримали чудовий врожай лохи та винограду, ще й дітям та онукам передали. При цьому ми не висаджуємо моркву і цибулю, як це робить більшість людей. Нас цікавлять ті продукти, які в супермаркеті коштують дорого. Звичайно, природа не завжди обдаровує нас гарним врожаєм, однак ми стараємося, працюємо і робимо це насамперед для душі. Діти часто приїжджають, на літо онуків привозять, так що ми тут не сумуємо.

Я ніколи не задумувалася про те, чи ми тут так будемо вже до старості, але про на певні сумніви наштовхнула сусідка. Була сонячна погода, ми сиділи з чоловіком на вулиці, під час перепочинку пили чай. От якраз зайшла бабуся Оленка: “А навіщо ви стільки всього насаджує? Ці ж саджанці заморські, напевно, дорогі дуже. Зараз сили є, ви все встигаєте. А що буде потім? Кому це все буде потрібно? У мене он один виноград у дворі залишився, але навіть його обрізати нікому. Діти мене рідко навідують, а про допомогу тут взагалі не йдеться”.

Я щось послухала цю розмову, але одразу й забула. Коли ще молода, сповнена сил, не завжди хочеться думати про те, що буде далі. Але нещодавно поїхала в місто робити покупки й на ринку зустріла свою колишню співробітницю. Вона на чотири роки старша, також має дачу, практично живе нею. І тут висловила мені свої сумніви. Каже, що набридло ось це в землі сидіти, ще ніхто цього не цінить. 

Не хочуть вони з чоловіком більше митися в літньому душі, не бажають їздити з пересадками 50 кілометрів від квартири на дачу і назад. А десяток помідорів і пару огірків зможуть і на ринку собі купити. Ось так і зник цей запал. Можливо, вона ще так думає, бо дійсно важко доїжджати, а в нас же дача за 4 км до квартири. Каже подруга, що у важкі часи дача дійсно виручала, вони тоді більше культур вирощували, навіть курчат мали, але зараз в цьому немає ніякої необхідності. Загалом, на городі пропрацювали вони цілих 30 років, а ми лише 5, тому теж починаю сумніватися, чи на довго нас вистачить. 

Ми у квартирі живемо тільки взимку. весна, літо й осінь переважно проходять на дачі. І в холодну погоду відсутність звичних для міського жителя зручностей теж позначається. Треба радитися з чоловіком. Ви що скажете?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

U2

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector