Мама привезла Антоніні домашніх яблук. Багато не з’їси, тому треба щось з ними робити. Жінка вирішила зварити джем. Тим паче закрутки ніколи не бувають зайвими. Однак в домі не було достатньо цукру, тому довелося йти в магазин. Хоча грошей в гаманці було не густо, але мало вистачити.
На касі перед Антоніною хтось купував червону рибу, голубі сири, фрукти, оливки й вино. Жінка лише з сумом подумала, що також хотіла б мати можливість робити такі покупки.
Вона звела голову догори й втратила дар мови. Її очі зустрілися з прискіпливим поглядом Віолетти Петрівни, колишньої свекрухи. Обоє продовжували мовчати і вдавати, ніби вони абсолютно не знайомі. У той момент Антоніні хотілося провалитися під землю, але вона вирішила залишатися непохитною.
Віолетта Петрівна з першого дня незлюбила свою невістку. Вона вважала, що вчителька середніх класів не заслуговує такого чоловіка, як її син. Свекруха відкрито демонструвала своє зверхнє ставлення і щиро раділа, коли подружжя розлучилося. На онуків бабусі було байдуже, адже вона не визнавала їх.
Антоніні довелося самостійно займатися вихованням дітей. Вона повністю забезпечує їх, адже безробітний чоловік не виплачує аліментів. Він зручно влаштувався на шиї у своєї матері, яка має успішний бізнес.
На щастя, друга бабуся усіма силами намагається допомогти доньці, але її пенсії також не вистачає. Самотній матері доводиться шукати підробітки, аби мати змогу звести кінці з кінцями. Та чи хвилює це її колишнього чоловіка й багату свекруху?
Зустріч в супермаркеті викликала в Антоніни хвилю обурення. Де справедливість? Їй з дітьми доводиться бідувати, а лінивий чоловік ні в чому собі не відмовляє, живе чужим коштом і не збирається нести відповідальність за своїх дітей.
Що робити в такій скрутній ситуації? Руки опускаються…Можливо, Антоніні все ж варто написати заяву на чоловіка про несплату аліментів? Хай він не розслабляється і пам’ятає, що має певні обов’язки.
Чи варто дозволяти колишньому чоловікові не виплачувати аліменти після розлучення?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!