Виявляється за межами нашої країни життя літніх людей дещо відрізняється від більшості наших бабусь та дідусів. Там після 60 років усе тільки починається. І представники цього віку ходять на виставки, проводять час у кафе, займаються йогою, спортом чи мистецтвом. На таких бабусь з дідусями навіть любо глянути.
Але в чому ж їхній секрет та яка основна відмінність пенсійного віку в Україні та за її межами.
Перший факт – серед іноземців чимало довгожителів. А все тому, що там держава справді дбає про старше покоління.
Візьмемо для прикладу Японію.Тут людям похилого віку гарантують хороший догляд і допомогу, як тільки вони виходять на пенсію.
Японські пенсіонери можуть розраховувати на доставку їжі, на медичну допомогу, на послуги доглядальниці. Усе це коштом держави. З власних кишень вони доплачують тільки 10% загальної вартості.
Самі ж японці воліють не відсиджуватися у будинках для людей похилого віку.
Тепер щодо англійських бабусь та дідусів.
Британія славиться своїми сервіс-центрами, де можна замовити друга, якщо тобі самотньо. Колегою стане спеціальна людина, яка вислухає та підтримає вас у скрутну хвилину.
У Франції люди пенсійного віку не сидять без діла. У цій країні існують навіть спеціальні курси для пенсіонерів, де можна знайти нове хобі чи освоїти нову справу.
Також французькі бабусі з дідусями ходять на танці, у кіно й на виставки.
У Венесуелі пенсіонери ламають стереотипи щодо старості. Там усі залишаються активними аж до глибокої старості. Чимало людей похилого віку відпочивають на пляжі, відвідують різноманітні заходи, а на вихідних влаштовують сімейні обіди.
Італія. Ще одна країна, що славиться великою кількістю довгожителів. За деякими відомостями, саме пенсіонери приносять основні доходи різноманітним закладам розваг та відпочинку.
А ще самотні літні італійці часто беруть на підселення студентів. Вигідно для обох сторін.
У Китаї ж діє цілий «Закон про людей похилого віку». Він передбачає, що діти повинні підтримувати літніх батьків у всіх сферах їхнього життя: фінансово, духовно, продовольче і т.д.
У США люди впродовж усього життя дбають про власну старість, намагаючись заробити на безбідну пенсію. Цьому також сприяють закони. Наприклад, у колишніх військових чи вчителів пенсія вища, ніж у людей інших професій.
Вік виходу на пенсію в Америці становить 65 років. Якість життя людей у США безпосередньо залежить від того, який у них стаж роботи і в якій сфері.
Тож і в Україні час почати дбати про людей літнього віку.
Передусім ми самі повинні старатися зробити життя наших батьків кращими. Як мінімум, не змушуйте їх почуватися самотніми, адже більшість пенсіонерів не так потребують фінансової підтримки, як уваги, любові та турботи.
Що думаєте про життя літніх людей в Україні?
Боїтеся старості? Чому?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!