У кожного в житті бувають моменти, коли опускаються руки, з’являється депресія та апатія. Ніщо більше не приносить радості і навіть найрідніші люди не здатні вплинути на цей стан. Чи варто закриватися від оточуючих і заглиблюватися у свої страждання? Адже безвихідних ситуацій не існує.
Яскравим прикладом цього є історія однієї бабусі, яка багато років залишалася самотньою. Здавалося, що вона більше ніколи не зможе відкрити комусь своє серце, але одного дня все змінилося.
Мета і сенс життя
За професією мій чоловік є композитором. Оскільки він творча натура, то йому важливо перебувати у комфортних умовах. Саме тому ми переїхали у приватний будинок, де він черпатиме натхнення від єднання з природою. Та й дітям корисніше дихати свіжим повітрям.
Щодо сусідів, то вони привітно зустріли нас. Проте одна стара жінка навіть слова не промовила у нашу сторону. Виявилося, що дивачка ні з ким не розмовляла, а сама жила на краю села і ходила у лахмітті.
Від пані Марії я дізналася, що бабуся стала такою через те, що втратила сенс життя. 13 років тому її чоловік з донькою загинув у жахливій автокатастрофі. Після зіткнення з вантажівкою їх легковий автомобіль розлетівся на шматки.
Дивна сусідка
Ці події вплинули на психіку жінки, яка, здавалося, зійшла з розуму. Оточуючі навіть не наважувалися підійти до неї, адже не знали, якою буде реакція. Хтось казав, що вона відьма, але я відчувала, що їй просто не вистачає підтримки.
Думка про самотню бабусю не давала мені спокою. Якось я випадково зустрілася з нею на вулиці. Старенька несла цілий оберемок білих ромашок. Хіба може зла людина любити ці неймовірні квіти? Не вірилося, що у її душі дійсно сиділо зло.
Наступного дня я наважилася познайомитися з жінкою, а щоб зробити їй приємно принесла із собою букет ромашок. Бабуся побачила мене з вікна, але одразу заховалася за шторою. Я вирішила залишити свій подарунок перед дверима і додала до нього послання: “Я знаю, що ці квіти є символом світла і чистоти”
Таємниця розкрита
Також я помітила, що на стіні в будинку сусідки висів портрет Бетховена. Коли чоловік почув про це, то порадив мені віддати їй одну із наших пластинок із п’єсами цього композитора. Я знову прийшла до бабусі з подарунками в руках.
Цього разу мені захотілося постукати у двері й дочекатися, поки сусідка відчинить їх. Насуплена жінка спочатку заглянула через шпарину.
– Вибачте, що турбую вас, але мені б хотілося вам дещо вручити. Думаю, ви зможете оцінити цей подарунок.
Як тільки вона побачила платівку, то відчинила двері ширше.
– Річ в тому, що я побачила портрет Бетховена на вашій стіні, тому вирішила принести платівку, – пояснила я.
– Я дозволю вам зайти, але ви нікому не маєте про це розповідати, – раптом сказала сусідка.
Ззовні дім виглядав старим і недоглянутим, тому я здивувалася, коли побачила всередині затишні кімнати. У вітальні стояло фортепіано, ваза з квітами та рамка із чоловіком і донькою на руках.
– Я не хотіла, щоб оточуючі жаліли мене чи розпитували подробиці трагедії, тому вдала з себе божевільну дивачку, – відверто розповіла жінка. – Все ж, ніщо мене не змогло врятувати від душевної пустоти і материнської втрати.
Після невеликої паузи вона продовжила:
– Раніше я часто грала. Моя донька обожнювала “Місячну сонату” Бетховена. Вона кожного разу після виступу дарувала мені букет ромашок. Відколи її не стало, я більше жодного разу не виконувала цей твір.
Світло і чистота
Ми з сусідкою подружилися. Я регулярно навідувалася до неї в гості. Згодом бабуся погодилася завітати до нас на чай. Ми обговорювали музику, мій чоловік грав на фортепіано, а потім і сусідка погодилася виконати ту саму “Місячну сонату”. Після цього я вручила їй ромашки, а вона з вдячності розплакалася.
Не можна судити людини, не знаючи, що їй довелося пережити. Зрештою, зовнішність може бути оманливою. Навіть за похмурим обличчям не рідко ховається щире серце та добра душа.
А як ви вважаєте, чи можна оцінювати людину, опираючись на її зовнішній вигляд та образ? Як би ви вчинили на місці жінки, яка стала сусідкою дивачки?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!