У мене двоє дітей – син та дочка. Обоє мають сім’ї та живуть окремо від нас. От тільки грішми по різному розпоряджаються.
У сина своя квартира, має трьох дітей. Невістка на даний час в декреті, тому утримує сім’ю лише Василь. Нічого, якось дає раду. Жодного разу у нас а борг не попросив. Ми лише іноді дітям гостинці передаємо.
А от донька наша Настя, то геть інша справа. У неї теж є діти – хлопці близнята, і вони з чоловіком двоє працюють, та грошей їм все одно бракує. Ще як Настя в декреті була, ми з чоловіком їм фінансово допомагали, бо ж знаємо як важко з дітьми, тим більше у теперішній час. Та, коли дочка вийшла на роботу і їм все одно бракувало грошей, я замислилась, а куди ж вони їх дівають?
І у Насті, і у її чоловіка пристойні зарплати, але їм вистачає їх на тиждень, максимум на два, а тоді біжать до нас позичати, бо ж дітей годувати треба.
– Мамо, я тобі з зарплати все віддам – казала Настя.
Але то було вічне віддавання.
Взимку цього року я зрозуміла причину такого браку грошей у доньки. Якось в лютому місяці я зайшла до Насті, щоб передати дітям смаколики. Тоді якраз зять отримав зарплату.
На столі стояла полуниця та виноград, сет суші та доставка з ресторану. На плиті варились креветки. Тепер ясно, чому у них так швидко закінчуються гроші. В перший день зарплати вони скуповують у магазинах все, що їм заманеться і замовляють доставку. Це влітає в чималу суму.
– От скажіть, яка та полуниці взимку? Мало того, що то одна хімія, так ще й за всі гроші.
На моє таке зауваження, дочка сказала, що «діти захотіли, от ми й купили». Я теж багато чого хочу, але ж не треба так жити. За день витратити все, а тоді бігати і позичати, щоб прогодувати дітей.
Я тоді сказала дочці, що більше і копійки не дам, як вони так розкидаються грішми.
– Ми і без твоїх подачок проживемо – випалила мені Настя.
Після того випадку вона вже за кілька днів телефонувала до брата, щоб той позичив їй, бо не вистачає на комуналку, а тоді у всіх знайомих напозичала.
Зараз вони у боргах по вуха. Вже й до нас знову дочка приходила, щоб допомогли фінансово. Мені шкода онуків, що страждають через таких нерозумних батьків.
Чому син дає собі раду, а дочка смітить грішми не знаю. Ми їх виховували однаково.
Порадьте, допомогти Насті вирішити їх проблеми чи нехай розбираються самі? З одного боку хочу провчити дочку, може буде їй урок, а з іншого – шкода, це ж моя дитина.