– Чому це я повинен твоїй мамі допомагати? Вона доросла людина, сама впорається, – сказав чоловік, коли почув, що моя мама важко травмувалася та потребує допомоги вдома

3 роки тому я вийшла заміж за Олександра. У коханого вже була дитина від попереднього шлюбу, донечка Софійка.

Наскільки я знала, то біологічна мама Софії не впоралася з такою важкою роллю та коли донечці було 1 рочок, то вона просто втекла геть закордон. Зараз вона до дитини навіть на свята чи дні народження не телефонує.

Я не бачила нічого поганого у тому, що мій чоловік має дитину. З Софійкою ми знайшли спільну мову, дуже добре ладнаємо. Вона мене одразу почала називати мамою. Певно, їй не вистачало тої любові та ласки від біологічної матері.

Ми почали жити разом на квартирі Олександра. І, до речі, моя мама дуже добре віднеслася до того, що її зять має такий “причеп”. Щоразу, як приходила у гості, то приносила Софійці солодощі, іграшки, якісь книжечки та лялечки.

Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

Нещодавно у нас були певні фінансові проблеми, затримували зарплати на роботі, а ще треба оплатити кредит за машину. І як на зло, Софійка захворіла на вітрянку у дуже важкій формі.

Я не знала, що робити та куди дітися. І мама першою запропонувала допомогу. Мовляв, вона тим перехворіла та має імунітет. Взяла на роботі відпустку та 2 тижні постіль приходила до нас, аби поняньчити Софійку. Мама сама їй готувала їсти, читала казки, гралася з нею. Навіть ще могла вдома трохи поприбирати. Ну, наприклад, помити посуд, приготувати нам з чоловіком якусь вечерю, розвісити речі з ранкового прання.

Звісно, мама витрачала час та гроші на доїзд, інколи ми з чоловіком відвозили маму машиною. Пропонували за це гроші, але мама відмовлялася.

Зараз все добре, Софійка одужала та ходить в садочок. Але цієї суботи трапилася дуже прикра ситуація – мама впала зі сходів, зламала руку та ногу. Ну просто подвійна невдача!

Відповідно, мама не може нормально собі їсти приготувати чи одягнутися. Тому я перед роботою або після роботи приїздила до мами на квартиру, готувала їй їсти, купувала продукти, вдома щось прибирала, аби все чистенько було. Добре, що сусідка, тітка Рая, мамі також допомагала, ходила з нею до лікаря.

Пошепки

І моєму чоловікові це дуже і дуже не сподобалося:

– Ти де пропадала? Вже 9 година, а я досі нічого не вечеряв.

– Ну я ж тобі сказала, що поїду до мами. Міг собі дістати пельмені з морозилки чи гречку зварити.

– А може нехай твоя мама перестане тебе так смикати постійно? У тебе вже є своя родина, ти нам повинна приділяти час та увагу.

– Як Софійка хворіла, то мама постійно була поруч. І ти сам їй дякував за допомогу.

– Бо це мала дитина, за нею треба доглядати. А твоя мама доросла жінка, сама впорається. 

От як людина, в якої зламана рука та нога, може впоратися? Мамі навіть штани одягнути важко чи приготувати кашу. 

Я дуже образилася на свого чоловіка, взяла речі та поїхала до мами. От нехай він попросить вибачення за такі слова та я повернуся додому. 

І дуже образливо. Моя мама нам стільки добра зробила, зараз сама потребує допомоги. А чоловік такі дурниці говорить!

Ангеліна Б., 31 рік, Івано-Франківська область, місто Бурштин.

Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna
Adblock
detector