Днями у свекрухи був день народження – 63 роки. Чоловік, як завжди, перед тим підійшов до мене і заявив:
– Ти підбери щось гарне мамі!
– Не хочу і не буду!
– Як так? Чого?
– Мені це все набридло. Щороку я голову ламаю, вишукую гарний подарунок, замовляю дорогі парфуми, прикраси, різноманітні гаджети. До свят Інни Петрівни ми готуємось, наче до весілля. Мало не за пів року починаємо!
– Той що, це ж мама!
– Те, що коли в мене день народження, то вона навіть подзвонити забуває.
– Вона в літах, пам’ять все ж не та.
Чоловік захищав свекруху, та я чудово розуміла, що річ не в пам’яті. Інна Петрівна лише раз мене привітала, в перший рік після весілля. І як гадаєте, що вона мені подарувала на 25-річчя? Чудовий набір – відро і швабра. Ще й принесла в ресторан і банта нав’язала. Не пошкодувала часу. Уявіть, як реготали мої подруги. А тоді вона усім почала казати, що треба було ще й хімію здарувати. Коли ж я поцікавилась, нащо саме такий подарунок вона обрала – спокійно відповіла:
– Просто бачу, що тобі це треба. Як не прийду – у вас підлога брудна, – насміхалась вона.
Це був останній і єдиний подарунок для мене за усі десять років. Навіть коли я онука народила, вона мене не вітала, а лишень свого синочка. От і скажіть, якого біса я маю щороку шукати подарунок?
Ось і коли цьогоріч на 35 років про мене ніхто не згадав, хоча я навіть попереджала, що запрошую на торт, я вирішила, що досить. Чоловік, звичайно, образився, адже він нічого не тямить в жіночих подарунках. Врешті пішов і якийсь сервіз купив. То Інна Петрівна йому такий скандал через цей подарунок влаштувала.
– Я на новий телефон розраховувала! Мій вже ледь працює!
– Ми ж лишень три роки тому тобі дарували.
– Той що, ви поганий взяли. І взагалі діти батькам мають все найкраще купувати! Це тебе дружина підмовила!
– Ні, але ти її взагалі не вітаєш!
– Сама винна, їй мій перший подарунок не сподобався, от я й вирішила, що більше нічого не принесу.
Коли чоловік розповів мені про цю розмову – я переконалась, що все зробила вірно. Але нехай знає, шкода, що віника він не купив. А ви як гадаєте, правильно я вчинила?