Ми щодня промовляємо величезну кількість слів. Спілкуємося з коханими, рідними, колегами. Інколи навіть говоримо самі з собою. Правда, ми рідко замислюємося над тим, що і як промовляємо. Щоб ви краще зрозуміли про що я, хочу вам розповісти одну притчу…
Історія про хлопчика-підлітка, який мав дуже складний характер, любив лаятися і з усіма конфліктувати. От батько тоді дав сину мішок з цвяхами та показав садову огорожу. Він сказав, щоб хлопчик забивав в огорожу один цвях щоразу після того, як йому не вдалося стримувати своїх емоцій. Так в перший день дитина забила 37 цвяхів.
Щодня хлопчик намагався все більше стримуватися, тому до кінця тижня забитих цвяхів стало значно менше. А згодом дитина й взагалі навчилася контролювати власні емоції й одного дня взагалі припинила забивати цвяхи.
Тоді він підійшов до батька, щоб розповісти про цю щасливу новину, а той попросив дитину щодня виймати по одному цвяху з огорожі. Для цього йому потрібно набратися терпіння. Хлопчик виконав прохання батька. Тоді чоловік сказав синові:
– Сину, ти молодець, забрав усі цвяхи, тільки глянь на дірки в огорожі. Дошка вже ніколи не буде така, як раніше, хоча ти все зробив правильно. Ось так і з кожним твоїм гострим словом. Ти можеш потім просити пробачення за свої вчинки, але рани на серці в людини не загояться.
Насправді душевна рана інколи може боліти ще дужче, ніж фізична.
Хіба не змушує ця притча задуматися. Ми втомлюємося на роботі, нас виснажують постійні завдання й через це ми часто почуваємося дратівливими. Наші різкі слова можуть завдавати болю рідним та друзям, але саме ці люди є нашим найбільшим скарбом. Вони відкривають нам серце, оголюють душу, а ми просто знецінюємо такий дарунок.
Часто, дуже часто ми забуваємо про силу сказаного слова – не звертаємо уваги ні на нашу мову, ні на думки…
…а потім думаємо-гадаємо – звідки беруться події в нашому житті, які нам так не подобаються, і чому відносини з людьми приносять не радість, а суцільні розчарування.
Потрібно більше слідкувати за тим, що ми говоримо, щоб не ранити чужі серця.
Що ви думаєте з цього приводу?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!