Побутує думка, що люблячі батьки ніколи не залишатимуть своїх дітей вдома і завжди будуть брати їх з собою на прогулянки, в ресторани чи подорожі. Адже хіба можна втомитися від свого малюка? І взагалі, як можна відпочивати без нього? Через такі стереотипи дорослих мучить сумління, тому вони намагаються слідувати цим правилам і всюди ходити з дітьми, незважаючи на доцільність цього.
Відпочинок без дітей
“Мене звати Оксана і я терпіти не можу, коли в закладі громадського харчування дорослі сидять з маленькими дітьми. У мене така картина одразу викликає занепокоєння і не дарма. Адже малеча зазвичай починає багато вередувати, плакати й кричати. Звісно, іншим відвідувачам це не приносить ніякого задоволення. Зрештою, навряд чи батьки в таких умовах й самі зможуть нормально відпочити. Однак не можна в цьому звинувачувати дітей, у яких ще не до кінця сформована свідомість. Відповідальність за цю ситуацію несуть мама з татом, які мали б знати правила виховання.
При цьому на зауваження вони реагують або з байдужістю, або з агресією. Мовляв, не потрібно їм вказувати, як вони повинні поводитися зі своїми дітьми. І взагалі, своїх народжуйте і виховуйте. Така відповідь може свідчити лише про невихованість та високомірність людей, що безумовно малеча згодом починає наслідувати.
Заборони для маленьких дітей
Якось я вирішила завітати у рибний ресторан La Fraschetta del Pesce в Римі. Яким же було моє здивування, коли я довідалася, що туди не впускають маленьких хлопчиків до 5 років.
Річ в тому, що власник закладу вирішив ввести такі обмеження, щоб захиститися від шкоди бешкетників. Марко Мальоцці пояснює, що більшість дітей не люблять рибу і не можуть похвалитися посидючістю, тому вони бігають, галасують і смітять у ресторані.
Звісно, такий крок негативно відзначився на репутації закладу. Матусі не лише гнівно висловлювалися в соціальних мережах, але й занижували рейтинг ресторану в Tripadvisor та інших сайтах з відгуками.
Проте власнику було байдуже, адже він дотримувався своєї філософії. Зовсім скоро знайшлося багато однодумців, які стали постійними гостями закладу, де панує тиша та спокій.
Я не маю нічого проти дітей і думаю, що з ними також варто виходити у світ. Однак батькам спочатку слід зайнятися вихованням своїх малюків. Хіба важко пояснити їм елементарні правила поведінки чи знайти інші важелі впливу?
Від цього усі залишаться у виграші: і дорослі зможуть спокійно відпочити, і решта клієнтів будуть задоволеними.
І взагалі надто активні діти можуть зашкодити собі й оточуючим, якщо будуть бігати й бешкетувати в ресторані. Наприклад, вони можуть збити з ніг офіціанта, який несе скляний посуд чи гарячі страви. Кому потрібні зайві проблеми?”.
Нікому б не хотілося вечеряти у галасливій атмосфері. Погодьтеся, що плач та істерики лише напружують і дратують. Ще більше питань виникає тоді, коли батьки ігнорують витівки своїх дітей і вдають, нібито усе гаразд. Чи, можливо, вони й справді переконані в тому, що така поведінка є нормальною?
А що ви думаєте з цього приводу? Якою є ваша реакція на батьків з неспокійними дітьми у закладах громадського харчування?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!