Від картини Мікеланджело “Створення Адама” у мене завжди перехоплювало подих. В ній відчувається така сила, неосяжна могутність, потужна енергетика Всемогутнього. Аби побачити цей надзвичайний витвір мистецтва я навіть поїхала до Ватикану і відвідала Сикстинську капелу в Апостольському палаці.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше статей з психології за посиланням – https://t.me/+On4TH8CvEjplMjA6
Та мене завжди дивував один момент. Ви ніколи не замислювались, чому митець зобразив героїв саме так? Чому пальці Бога та Адама не дотягуються, а руки не торкаються?
На відомій картині Бог максимально витягує руку, натомість Адам не надто напружується і навіть опускає палець. Лише згодом я збагнула – сенс цього зображення глибоко філософський. Бог завжди поруч, але лише людина вирішує чи йти йому на зустріч.
Якщо ми хочемо знайти Господа – маємо лише зробити незначне зусилля, адже він завжди поруч. Але чимало таких, хто все життя проживає без Бога. Вони, неначе порожні глеки, без сенсу та майбутнього.
А ще – ця картина демонструє, що Всемогутній завжди дає людині вибір, можливість виявити свободу волі.
А ви колись замислювались над сенсом картини Мікеланджело? Який він для вас?
Більше цікавих та корисних статей з психології шукайте тут – https://t.me/+ip4OLY7feqc1OTQy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!