Благородність – це прекрасна риса характеру, однак інколи вона може зіграти проти вас самих. Прощення – це ключ до душевного спокою, однак не потрібно одразу давати людині другий шанс. Ви просто відкриваєте своє зранене серце й дозволяєте іншому знову повторити історію, завдати неймовірного болю. 
Люди – підступні істоти, вони можуть дивитися в очі й щиро обіцяти, що більше такого не повториться, що цього разу все буде по-іншому… Хіба ж це не те, що ви хочете почути? Довіряючи знову і знову, ми просто даємо своєму зраднику ключ до маніпуляцій. Прощення, примирення, спокій, а згодом різке усвідомлення того, що насправді нічого не змінилося. Чому ми не бережемо своє серце від болю? Інколи другий шанс дійсно дарує можливість розпочати все з нового листа, але в більшості випадків він призводить до третього шансу, четвертого, і суцільного розчарування… А потім, коли залишаєтеся наодинці, то промовляєте до себе: «Я повинна була піти першого разу».
Чим більше шансів ти даєш неправильній людині, тим менша ймовірність, що людина дійсно зміниться. Хоча спершу солодкі обіцянки можуть нас переконати в щирості почуттів, але часто це просто обман, який легко виявити ще на початку стосунків. Так чому ми тоді даємо цій людині треті, четверті спроби? Настільки важливо відчувати кохання і при цьому бути нещасливою?
Не дозволяйте коханню одягнути пелену на ваші очі. Не розкидуйтеся своїм благородством, ретельно обдумайте, чи дійсно другий шанс може врятувати ситуацію. Чи варті ці стосунки вашого часу, і чи взагалі ви зможете відпустити всі образи. Любов не повинна стати токсичною, оскільки тоді життя стане нестерпним.
Неправильна людина не усвідомлює цінність ще одного шансу. Для неї – це поблажка, підтвердження того, що ви нікуди не дінетеся й завжди будете поруч. Навіть якщо нестерпно, навіть якшо боляче – чому зайвий раз переживати, якщо можна приповзти на колінах, попросити вибачення надцятий раз і все.
Потрібно пам’ятати про те, що коли ти даєш повторний шанс іншій людині ти водночас забираєш в себе можливості стати кращою, сильнішою. Можливо, замість того, щоб знову починати приречені стосунки, краще їх відпустити й знайти того, хто більше ніколи не завдасть тобі болю, з ким буде затишно і комфортно. Щоб рухатися в більш прекрасне і світле майбутнє.
Замість того, щоб думати, що розставання – це витрачені даремно минулі роки, потрібно розпочати думати про те, скільки ще попереду може бути втраченого часу, якщо зараз зробити цей крок.
Чи розчаровувалися ви в людях після того, як давали другий шанс?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!