Шлюб в реальному житті дуже відрізняється від того, що транслюють в фільмах чи серіалах. Насправді підтримувати та розвивати стосунки — це важка праця, а вміти щиро любити одну людину ціле життя — це мистецтво. Виявляється, щоб кохати роками, треба вміти прощати. Адже в іншому випадку любов просто помирає. Вона не може жити в середовищі, де панують образи, сварки чи недовіра.
Відверто кажучи, я багато чого не знав, поки не одружився. Я не знав, що обрав собі не просто дружину, а й найкращого друга, психолога, напарника, вічного компаньйона по житті. Саме вона супроводжуватиме мене і в горі, і в радості. Тільки з нею я можу бути таким як є, інколи навіть дитиною, яка любить пожартувати чи покапризувати. А вона з радістю підтримає мене у цьому та навіть підіграє. У шлюбі я зрозумів, що означає фраза: “Ділити усе на двох”. Якщо це її радість, то вона автоматично стає і моєю радістю, якщо це моя проблема чи горе — її також.
Любов, романтика, подорожі, спільний відпочинок — це одна зі сторін шлюбу. Але є ще інша його сторона — комунальні платежі, розподіл домашніх обов’язків, приготування сніданків, обідів та вечер.
Дуже часто я проводжу паралелі у шлюбі. Наприклад він сімейне життя це ніби батько, який постійно вчить мене чогось нового. Наприклад як робити ремонт у квартирі, як поремонтувати витяжку чи порохотяг.
Якщо до весілля я звик приймати рішення самостійно, тепер усі рішення мають бути прийняті спільно з дружиною. Інколи це буває складно, адже дуже важливо вміти слухати й прислуховуватися до її думки.
Шлюб — це союз перед державою та Богом, а ще це великий дар, який не всім під силу витримати. Тому так важливо знайти відповідну людину, з якою будеш готовий вчитися та працювати впродовж усього життя.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!