Нещодавно я прочитала притчу, яка досі не виходить з голови. Вважаю, що в такі важкі часи її має знати кожен.
Уявіть собі небеса і ворота до царства Божого. Перед ними стоїть розгублений хлопчина в камуфляжній формі.
– Доброго дня! Скажіть, будь ласка, куди це я потрапив?
– Хіба ж не бачиш? Це брама Петра. А що з тобою трапилось?
– Уявлення не маю. Місяць тому наш підрозділ відправили на схід. Нам з побратимами було дуже важко, та ми підтримували одне одного, спали в одному окопі, ділилися усім. Та згодом ми потрапили в оточення. Було важко щось зрозуміти, нас накривали з усіх різновидів озброєння. А потім все довкола перетворилось на справжнє пекло. Постріли, вибухи. А далі я наче кудись провалився… Нічого не пам’ятаю…
Тут до хлопця підійшов чоловік у білому одязі. Він дбайливо поклав йому руку на плече.
– Сину мій, заспокойся! Все буде добре. Я Петро, а це брама до царства Божого.
– Невже я помер?
– Так, сину.
– А як же моя мама? Що буде з татом? Я не встиг зробити пропозицію дівчині. Хоча навіть каблучку придбав. Невже не можна повернутися назад?
– Ні, надто пізно. Але не бійся, Бог з тобою. Він втішить твоїх батьків і дівчину. Я зараз повернусь, дізнаюсь у Бога, що на тебе чекає.
Петро увійшов у ворота. Там стояв старець.
– Боже, там хлопець чекає. Що з ним буде?
– Звідки він?
– З України, він Герой, воїн ЗСУ.
– Тоді відправ його до раю.
– От так, відразу? Без перевірки?
– Звісно. Тих, хто захищає свою землю – не треба перевіряти. Цей хлопець бився із самим сатаною!
Петро повернувся до хлопця, обійняв його.
– Йди з миром.
– Невже ви і є Петро?
– Звичайно.
– А можна запитати?
– Що?
– Ми виграли в тому бою? Інші хлопці вижили?
– Бій ви виграли, та вижили не всі. Скоро ти зустрінешся з іншими в раю.
Хлопець зрадів. Тієї миті Бог надіслав на нього своє благословення. Герою стало світло на душі, він заспокоївся і пішов. Петро повернувся до Бога. Він відразу звернувся до нього.
– А скажи – коли вже закінчиться ця війна?
– Не скоро, Петре, не скоро. Лукавий лютує, хоче знищити українців.
– Що ж робити?
– Ти мусиш зрозуміти. Я обрав саме українців, цей сміливий і особливий народ, адже лише вони здатні зупинити зло.
– Але ж так багато добрих людей помирає!
– І це розбиває мені серце.
– Невже ти не можеш це зупинити?
– Дуже багато людей повірили Сатані. Та саме в Україні живуть Воїни Світла, які здатні зупинити лукавого.
– Але чому інші народи не допомагають їм?
– Це перевірка для усіх. Багато буде таких в усьому світі, що стануть на бік добра. Та українці борються не просто за свої землі, вони захищають усіх на Землі від великої біди.
Ви вірите в наміри Бога? Що він допоможе нам побороти це зло?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!