Я завжди намагалася триматися якомога далі від свекрухи та її родичів. Я знала, що Маргарита Семенівна могла встромити за столом свої 5 копійок і зіпсувати настрій. Вона навіть зі своїми сусідами пересварена, та і в магазині всі таку конфліктну панянку знають. Ходить постійно, щось бурмоче під носа.
Ми ж коли робили весілля, то з нею дуже посварилися. Бо, бачте, ресторан жахливий обрали, музиканти погані, а моя сукня їй нагадувала парашут.
Та коли у нас Андрієм постало квартирне питання, він сам запропонував винаймати житло у його тітки, Лідії Петрівни.
– Це непогане місце у Львові, якраз недалеко від роботи!
– Там лише безлад від попередніх орендарів, – поскаржилась Лідія Петрівна. – Але ви молоді, швидко дасте собі раду!
Звісно, про безлад було лише м’яко сказано, бо те, що нас очікувало в новій квартирі, виглядало не дуже привабливо. Ми витратили більше як тиждень, щоб навести лад у всьому. Окрім того, квартира була дуже маленькою, там було ніде розвернутися. Але тішило те, що Лідія Петрівна пропонувала вигідну ціну.
– За такі гроші квартиру у Львові ви не знайдете!
Ремонт, м’яко кажучи, не те, що звичайний – стара совдепія. Чехословацька стінка, у ліжках пружини вже “вистрибнули”, підлога так скрипіла, наче от-от провалиться.
Після ретельного генерального прибирання ми з Андрієм почали помалу освоюватись на новій площі. Проте наступного дня уранці хтось раптово відчинив помешкання. Ми з чоловіком уже злякались, бо подумали, що то злодії. А це Лідія Петрівна вирішила забрати свої речі без попередження.
У четвер я займалась прибиранням, увімкнула музику в навушниках. Як же я злякалась, коли хтось торкнувся мого плеча. То була тітка.
– Лідіє Петрівно, ви знову увійшли без попередження, ми ж вас просили!
– Це моя квартира. Коли захочу, тоді й заходитиму! Маю деякі папери забрати.
Потім тітка зазирнула на кухню і вирішила попити собі чаю. Так взяла мою чашку, солодощі (які на роботі подарували), всілася на крісло та й читала журнал. Вже не було меж обуренню:
– Винаймати житло за таких умов аж ніяк не входило в наші плани! Шкода тільки часу, який витратили на прибирання.
– Ах ви невдячні! Де ви ще знайдете такі умови?
Ми зібрали речі і вирішили з чоловіком шукати кращий варіант оренди. А зі свекрухою та її рідними припинили спілкуватись.
А ви коли-небудь орендували щось у рідних? Чим це завершилось?