«Діти навіть не стали прибирати квартиру, а спробували відразу ж здати. Все стояло на своїх місцях і здавалося, що господиня просто вийшла в магазин … »

Не нагромаджуйте речі, послухайте чому…

Що залишає людина після себе у цьому світі? Ми думаємо, що наші особисті речі, фотографії чи слова комусь цікаві й важливі, як і нам. Хоча б для близьких людей вони мають складати якусь цінність. Але чи є так насправді? 

Сьогодні ми вам розповімо історію, яка стверджує, що від життя людини майже нічого важливого не залишається.

Що залишається після людини

« Я була в пошуках квартири для оренди й натрапила на одне житло, яке намагалися здати одразу після смерті господині. Квартира в столиці, трикімнатна, загалом з похмурою атмосферою, – починає свою розповідь Ксенія. – Я одразу зрозуміли, що спадкоємці живуть далеко, тому вирішили не напружувати себе з прибиранням та перевезенням речей. Мені просто здалося, що господиня вийшла в магазин…

Мене не покидало моторошне відчуття, що вона от зараз зайде й скаже: ”Молоді люди, а що ви тут робите? “.

Я з уважність розглядала старий кольоровий телевізор на тумбочці, збоку ще лежав моток муліне й вазочка з ґудзиками. Також там був ще й кришталевий сервант з келихами, раніше з нього власниця часто пригощала гостей…

За склом у серванті було багато фото дітей та онуків, а ще повсюди було багато календарів, вони ніби стежили за мною. На кухонній шафі стояла коробка недопитих вітамінів – тут планували жити довго і щасливо. А от коробок з-під ліків ніде видно не було – ніхто не хворів.

Жінка проживала самотньою у просторій однокімнатній квартирі, та всюди був ледь вловимий запах кошенят. Кішок хазяйка дуже любила, але здається, що їх виштовхали з квартири слідом за  труною.

Це все примусило мене задуматися, що ж залишилося від цієї жінки? Столичка квартира, яку родичі якнайшвидше намагалися здати в оренду? Мені здалося, що до цієї миті я вірила у власне безсмертя. Завжди кудись поспішаю, відкладаю гроші, щось планую… А тепер я на власні очі побачила, що залишиться, коли мене не стане».

Дійсно, життя – дуже непроста річ. Сьогодні ти дихаєш і радієш, крутишся, як дзиґа, вирішуючи свої важливі справи. А завтра все може припинитися, в одну мить. І те, що було цінним для тебе, для когось стане зовсім непотрібне. Адже у них є своє життя.

Ця історія є яскравим прикладом того, що людина значно переоцінює своє місце у світі. Все матеріальне, що ми так любимо і прагнемо, не має ніякого сенсу і є зовсім абсурдним. 

Ми завжди відкладаємо та збираємо кошти, щоб облаштувати власний дім, зробити його кращим, даємо гроші дітям, а потім все це стає неважливим. Так чи варто витрачати на це своє життя?

Так, можливо, слід збирати не гроші, а хороші враження, щоб було, що згадувати на схилі віку? Що залишається після життя людини? Нічого.

Просто після тебе у твою квартиру прийдуть чужі люди, й викинуть усі речі, які тобі були важливі, й будуть варити каву у твоїй турці.

U2
Загрузка ...

цікаво

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: