Маю я подругу, у якої сталось шалене кохання в житті. Як у романах: прийшов, побачив, закохався, одружились через місяць.
Так мені це сподобалось, що і самій так заміж вискочити закортіло. Ну а що? Краще вже так, ніж 5 років зустрічатися з кимось, а він тобі не пропозицію, а дулю з маком. Таке ми вже проходили, дякую. Наїлася досхочу!
Тому коли в нашій лікарні з’явився молоденький лікар, за яким усі медсестри упадали, я теж задніх не пасла. І так, і сяк біля нього крутилась… А він все ніяк не піддався. Довго ж я мучилась, навіть надіятись перестала. Так той взяв і на каву мене запросив!
Ох і закрутилось у нас все після тієї кави… Страшне! Через тиждень вже разом квартиру знімали, а через два місяці я дізналась, що при надії.
Маму ця новина потішила, бо одно вона на голову мені капала. Мовляв, скоро вже й сорок, а я – самотня і бездітна. А от Вадиму я цю новину розповідати боялась. Хто ж знає, що зараз у цих чоловіків у голові!
Секрет мій сам собою розкрився вже через два дні. Я свій тест на вагітність викинути забула, а Вадим його знайшов. Мовчки вийшов з ванни і кудись побіг. Тоді здавалось, що він уже й не вернеться…
– Виходь за мене, кохана! – почула я під вікном через дві години.
Дивлюсь, а там Вадим мій з величезним букетом стоїть і каблучкою! Ну чим же це не казка, га?
Весілля ми організували десь за місяць. І рідних покликали, і друзів. Оце для них сюрприз був! Ми ж про свої стосунки не розказували нікому.
І все йшло нормально рівно до того моменту, як стала свекруха моя тост казати.
– Діти мої, мої золоті! Вітаю вас із цим чудовим святом! Бажаю вам дожити разом до самої старості. Синку, кажуть, 7 – то чарівна цифра! Нехай же вона і тобі принесе щастя. Бо сім разів не кожен бере шлюб…
І тут я аж присіла… Сьомий шлюб? І ніхто з гостей навіть не здивувався! Усі тільки легенький смішок пустили поміж себе.
Тобто, у цього чоловіка вже було шість жінок, але із жодною з них він так і не вжився? То це ж як таке може бути взагалі?
– Вадиме, а в тебе що, шлюб був до мене? – запитала я, коли ми всі знову сіли за стіл.
– Ага, а ти хіба не знала? Тільки не кажи, що ти і про синів моїх нічого не чула! – весело заявив мій чоловік.
– Яких синів?!
– Від попередніх шлюбів. Максим, Коля і Назар. Оце вже дірява в мене голова, таки забув вас познайомити! Але нічого, у нас ще все життя попереду!
Свято продовжувалось, усі танцювали… А я посиділа ще годину і втекла. Повертатись до Вадима я більше не збираюсь. Прізвище собі поверну своє. Я нормально ставлюсь до того, що в кожної людини є своє минуле. Але шість дружин… Вибачте, це вже занадто. І хто ж його знає, скільки там у того чоловіка ще скелетів у шафі.
Краще таки вже зустрічатися, але не вийти заміж, ніж такі сюрпризи отримувати.
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
А як ви ставитесь до такого швидкого шлюбу?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!