Того дня я, як зазвичай, поверталася з роботи пізно. Зараз пора така, що темніє рано, тож уявіть собі, яка темінь панувала о 9 вечора. Зазвичай мене зустрічає чоловік, але минулого тижня він потрапив до лікарні тож довелося йти самій. Перебігти від автобуса до під’їзду – хвилин 10. Тож я особливо не переживала. Але виявилося, що й цього достатньо, аби втрапити у халепу.
Щоб скоротити шлях ще більше, я пішла дорогою, що була за кіосками. Крокую собі спокійно, нікого не чіпаю, як раптом чую чоловічий голос позаду: «Дівчино, зачекайте! У вас сотня випала!». Оглядатися не стала, бо була впевнена, що звертаються не до мене. Добре пам’ятала, що не брала із собою великих купюр. Та й тих 70 гривень, які наскребла в сумці, витратила на обідній перекус. Тепер у сумці було тільки 10 гривень і в кишені дзеленчали копійки. Ото і все.
Іде й думаю, що чоловік хороший, напевне. Собі сотню не забрав. Вирішив власниці віддати. Не перевелися ще добрі люди. Або, може, він так познайомитися хоче. Хто ж знає.
Виявилося, що зверталися все ж таки до мене. Я йшла, не зупиняючись, доки мене під лікоть зі спини не схопили. Ясна річ, я дуже злякалася. Чоловік розвернув мене до себе і мовив: «Я біжу за вами, а ви все не відгукуєтеся. Ось це ваша сотня. Ви впустили. Хтось і таких грошей не має. Будьте обережнішою.» І махає мені перед носом грошима.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Він мені це розказує, а сам сотню тримає так, що й не відбереш силою. Я спершу розгубилася. Потім нарешті взяла себе в руки і зрозуміла, що тут відбувається. Бачила таке по телевізору. Там часто цю купюру пропонують розміняти. Мовляв, дрібніші потрібні. Ви мені по 50 чи по 20, а я вам вашу сотню. Ніби нічого й не втрачаєш, а на ділі купюра фальшива.
Тож я збагнула, що на повідку у шахрая не піду. Вирішила зробити все не за його планом. Розумію, що до мого дому залишилося всього кілька кроків. Встигну втекти і сховатися у під’їзді. Тож слід було просто завершити діалог.
— Так, ви маєте рацію. Не кожен має змогу собі багато дозволити. Та й благородність таку у світі тепер рідко зустрінеш. тому залиште цю сотню собі. Буде подякою. Купіть на неї собі щось. Та й біля мого під’їзду камери є. Усе знімають. Мало що подумають. Так що лишайте собі.
Ясна річ, про камери я збрехала. Але тим самим я точно вберегла собі життя. І вам такою хитрістю користуватися раджу.
Чоловік завмер. Ошелешив його і відхід від шаблону, і вдавана прихована зйомка. Тож я просто розвернулася і швиденько пішла до під’їзду.
За мною гнатися ніхто не став. Але всередині все одно була тривога. Я бачила з вікна, що він ще кілька хвилин топтався на місці, оглядав закутки, шукаючи камеру, а тоді викинув сотню в смітник і пішов геть.
Не знаю, був він аферистом чи ні, але я вважаю, що вчинила правильно, перестрахувавшись. І вам рекомендую бути уважнішими. Ваше життя та здоров’я не безцінні. Бережіть себе!
А ви натрапляли на подібні афери?
Купилися б на такий трюк шахраїв?
Мій Олег зраджував з подругою. Тому на його день народження вирішила провчити горе-коханців. І це бачили всі його родичі!
Субота, вечір. У маршрутку забігає огрядна пані та говорить до мене ламаною російською мовою
Я проміняв чудову дівчину на красуню з обкладинки, а тепер залишився ні з чим. Ніколи не робіть такого!
– Ох, любі дітки, обирайте квартиру, котру хочете! Я вам подарую! – На весіллі свекруха так гарно заливала. Та минув рік і вона передумала. Ви не уявляйте, як вона це пояснила
– Мамо, ти хочеш, аби з нас все місто сміялося?! Люди пальцем тикатимуть і казатимуть, що ти геть розум втратила! – здається, що у моєї мами почався старечий маразм. Інакше не можу пояснити її витівку
Я все чекала, що мама гроші з Італії нам привезе, так раділа, що вона приїхала. А вона такий сюрприз зробила, досі не можемо відійти
Свекруха нам влаштувала такий відпочинок на природі! Дотепер мені той шашлик стоїть у горлі!
– От Бог послав таку нахабу в невістки. Це наша родинна традиція, а ти тут носом крутиш! Теж мені, королева з села приїхала і почала командувати!
– Ваша донька на випускний не піде! – Вчителька об’єдналась з батьками інших школярів проти моєї дитини, лише тому, що ми не місцеві
