Для чоловіка я була прислугою, для подруг – пліткаркою, для дітей – нянькою, а для себе коли пожити?

Знаєте, багато у житті чула різних історій. Важка у нас доля, дорогі жіночки. Сьогодні вирішила і свою вам повідати. 

Мені нещодавно виповнилося 50 і я й гадки не мала, що колись наважуся на такі кардинальні життєві зміни. Я з власного бажання подала на розлучення. А колись і кроку без дозволу чоловіка ступити не могла. Зараз не всі  близькі та рідні можуть мене зрозуміти й більшість навіть засуджує за це. 

Подруги взагалі радили мені не робити такої “дурниці”, однак я просто припинила з ними спілкуватися. 

Все життя я була комусь чимось зобов’язана і лише нещодавно зрозуміла, що вільна і незалежна… Мені цього хотілося вже давно: діти, родичі, чоловік, друзі, колеги – вони завжди щось хотіли від мене. Я вже життя розв’язувати чужі проблеми, а на себе просто не вистачало і хвилини. Спершу припинила допомагати подругам, вони ніколи не питали, як у мене справи, натомість я змушена була годинами вислухувати їхні пусті плітки. Діти вже дорослі, і я зрозуміла, що хочу бути одна. Для щастя мені не потрібен хтось, до того всім людям, які мене оточують – начхати просто на моє життя. Як я шкодую про те, що не усвідомила це раніше.

Зараз жити значно легше – у мене є я., а про себе подбати я точно зможу. Для чоловіка я також все життя була лише прислугою, останнім часом він взагалі приходив додому, щоб поїсти і поспати. Зараз я розумію, що в нас різні погляди на життя, інтереси, навіть не маємо про що поговорити. 

Одного разу його відправили у відрядження і ці дні стали для мене справжнім задоволенням – наодинці дійсно відчуваю себе комфортно. На самоті спокійно, я можу подивитися серіал, почитати книгу, можу реготати у весь голос, або ж плакати – і не думати про те, як це сприйме оточення. Не потрібно витрачати особистий час для приготування розкішної вечері, адже харчуюся тим, що хочу і коли хочу. Зараз я дійсно віднайшла внутрішню гармонію, посміхаюся без приводу, відчуваю себе щасливою.

Пошепки

Мені не потрібно іти з подругами на піцу в кафе, адже я готую значно смачніше. Не потрібно іти до когось на день народження й витрачати кошти на подарунки – краще зробити приємне щось собі. Чоловік в мене часто спускав кошти то на дітей, то на всякий непотрібний мотлох, а я люблю заощаджувати. Без непотрібних дрібниць можу собі навіть дозволити поїздку на море. 

Те ж саме стосується тих, які повчали мене, як “правильно” жити на світі. Ось Софія – подруга моя. Іона у вічі тобі щиро посміхається, а за спиною кістки перемиває з іншими. Ніколи не розуміла подібного. Добре, що я досі не впала так низько, як вона.

І взагалі я не боюся залишитися сама. Самотність – це добре. До того ж у мене є я. І це найкраща компанія, яку тільки можна вигадати. 

Любі мої, дівчатка, поважайте себе і не дозволяйте нікому витирати об вас ноги. 

Погоджуєтеся з авторкою?

Чи потрапляли у подібні ситуації?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ivanna
Adblock
detector