Я завжди думав, що в мене хороша сім’я і вірна дружина. У нас з нею вже двоє діток, тож сумніватися в ній я не міг. Я безмежно любив усіх і готовий був заради них на все.
До слова, женився я рано. Але раз і на все життя, як мені тоді здавалося. Моїй коханій тоді було 18, а мені 22. Майже одразу в нас народилася доня, а за нею – синочок. І ось відтоді минуло вже 6 років.
Жили ми чудово. Сварок майже не було. Були різні непорозуміння, але критичними їх вважати не можна. Я за ці роки відкрив свою справу. У грошах потреби теж не було. Усе, що міг заробити, ніс до хати, а кожну вільну хвилинку присвячував сім’ї. Не можна сказати, що й у стосунках були якісь негаразди. Я кохав свою жінку і досі задарював її подарунками та увагою. Так само в інтимному житті у нас усе було добре.
І ось якось дружина дзвонить мені на роботу. Так я й дізнався, що вона знову вагітна. Мовляв, вона почувалася погано, зробила тест на вагітність і він виявився позитивним. Я неймовірно зрадів. А що ж? Маємо і можливість і бажання виховувати ще одного малюка.
Вона сподівалася, що додому я повернуся ввечері. Хотіла відсвяткувати цю новину.
А я вирішив зробити їй сюрприз і провести цей день з нею. Батьків попросив забрати діток із саду та школи. Поділився радістю і з ними. Вони проти не були.
Купив коханій подарунки і помчав додому. Відчинив двері тихо, ввійшов всередину і чую, що жінка з кимось розмовляє. Прислухався. Говорила вона зі своєю подругою по відеозв’язку.
– Який термін?
– Четвертий тиждень.
-Чоловік знає?
– Ну так, а як інакше?
– А ти впевнена, що батько дитини саме він?
Я ледь на ногах втримався. У сенсі? А хто ще міг бути батьком моїх дітей? Але видавати себе я не став. Продовжував слухати.
– Ми з Даниленком уже місяців зо два не спимо. А з Тарасом дуже обережні. Я йому одразу сказала, що проблеми мені не потрібні. Ще півтора року тому йому заявила, що руйнувати сім’ю не буду.
– Оце Санта Барбара у тебе, подруго.
– А що ж. Можу собі дозволити. Головне з розумом.
– Попадешся колись і оком моргнути не встигнеш.
– Не треба мені тут погрожувати. Знаю, що роблю. Мені не вперше вже. а тобі ось не завадив би хоч один чоловік. Можу поділитися, якщо бажаєш. Кохання і секс – це різні речі.
– А чоловік що?
– Він стабільний варіант. Батько моїх дітей. У нас духовна близькість і це головне.
Ось таку розмову я почув з-за стінки. Тієї миті мене ніби струмом вдарило. Було так боляче і гидко. Я не міг повірити, що це говорила моя кохана дружина. Тоді мені хотілося тільки одного — кинути все і піти.
Коли дружина почула мої кроки, то злякано оглянулася. Думаю, вона зрозуміла, що я все почув. Спочатку вона мовчала. А тоді почала плакати і казати, що я все не так зрозумів.
Мені хотілося її дати добрячого стусана. Але я не міг собі такого дозволити. Тому я просто кинув в неї букетом і вийшов з кімнати.
Я пішов до батьків. Там накричав на дітей, нагрубив батькові. Трохи позлився і нарешті розповів їм правду. Після цього я закрився в собі. Узяв відгули на роботі, зачинився у кімнаті і нікого до себе не впускав. Батьки не могли до мене достукатися.
Через деякий час до нас приїхала моя дружина. Мені про це повідомила мама сказала. Сказала, що нам час додому. А я відповів, що діти залишаються зі мною у них. А невістку хай викине за двері. Але батьки все ж таки впустили жінку до мене.
– Як ти? Може поговоримо?
– І звідки у тебе стільки наглості? Безстрашна?
– Розумію. Але вислухай мене.
– Я подаю на розлучення. І діти залишаються зі мною.
– Ніяких розлучень. Послухай мене спочатку.
– Що слухати? Я вже все чув на власні вуха. Краще б ти не водила мене так довго за носа, а одразу все розповіла.
– Розлучення я тобі не дам. Можеш навіть не мріяти. Взагалі я вагітна. Твоєю дитиною.
– Я б так не поспішав із висновками.
– Тоді зробимо ДНК після народження.
– Це нічого не змінить. Жити з тобою я більше не хочу.
– А куди ти дінешся? Збирайся, ми з дітьми їдемо додому.
– Звідки стільки нахабності?
– Інакше завтра всі дізнаються, що ти кинув вагітну дружину з 2 дітьми. Сорому не оберешся. Тарас тебе одразу викине.
– Так ось, хто такий Тарас.
– Так, твій партнер по бізнесу. Ми з ним також вчора бачилися.
– А інший твій кавалер?
– А він – тільки інтрига. Усі діти твої у шлюбі я залишаюся з тобою. Решта значення не має.
– А я всім розкажу, чому я тебе кинув.
– Хто тобі повірить? Жінки з 2 дітьми не зраджують. Сам себе підставиш.
– Може, я й повернуся додому, але ти ж розумієш, що так, як колись, більше ніколи не буде? Я не зможу тобі пробачити.
– У нас є час до народження дитини. Ми все обдумаємо і зробимо висновки. Тоді й поговоримо. Палити мости одразу не раджу. Можеш і пожаліти.
– 9 місяців. І більше ти мені не потрібна. І тести ДНК ми зробимо на всіх дітей. Вірити тобі я більше не можу. І не збираюся.
Вийшло так, що я повівся на слова дружини. Зібрали дітей і повернулися додому. Але тепер тут все мені чуже. Здається, так, як було, уже й справді нічого не буде. Життя ніби обірвалося. Більше не бачу сенсу.
Так ми живемо вже третій місяць. Стає тільки гірше. Постійні сутички та конфлікти. Я так від цього втомився. Але вибору немає. Сам погодився. Тримаюся тільки заради дітей.
Чи правильно вчинив чоловік?
А що на його місці зробили б ви?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!