Донька не може пробачити, що я залишив її маму. Мені дуже важко усвідомлювати, що моя дочка досі не змогла мене зрозуміти і пробачити

Покинув першу дружину дуже давно. Ми розлучилися ще цілих двадцять років тому. Інколи спілкувалися, вітали один одного на день народження і все. Я одружився вдруге, тому новій сім’ї намагався приділити більше часу. Процес розлучення був мирний, дружина не подала на аліменти, однак я не забував про доньку й час від часу надсилав їй пристойну суму.

В той період доньці виповнилося вже близько 10 років. Я розумів, що вона ображена на мене, намагався все пояснити, ніби проблем не було. При цьому ставилася до мене насторожено.

Ми, звичайно ж, зустрічалися, але у мене завжди було відчуття її підозрілого ставлення до мене. Дочка завжди намагалася випитати у мене, чим же нова сім’я відрізняється від колишньої. Чому я вибрав її і пішов від них. По кілька разів запитувала, чи люблю я її як раніше. Ну звичайно як раніше, навіть ще більше, тому що рідше став бачити і сильніше сумую. Але вона дуже вже підозріло все це слухала і постійно шукала брехню в моїх словах. З колишньою дружиною  теплі відносини вдалося зберегти, хоча я на це й не сподівався. 

Пошепки

Після народження дитини в новій родині, мені довелося зменшити кількість наших зустрічей на перший час, поки дитина не підросла трохи. Але цього часу вистачило, щоб моя старша дочка засумнівалася в моєму ставленні до неї. Всі мої подальші спроби відновити колишні відносини не принесли результату. Я став їй чужим, але сподівався, що дочка підросте і все зрозуміє.

Пройшло вже двадцять років, а вона й надалі така холодна. І знову мої спроби не приносять потрібного результату. Мені дуже важко усвідомлювати, що моя дочка досі не змогла мене зрозуміти і пробачити. Адже було б значно гірше, якби я залишився жити з нелюбою жінкою. Коли дитина виростає в такій сім’ї, для неї вважається нормою відчужені відносини між подружжям. А так, вона виросла в хорошій сім’ї і сприятливій атмосфері (перша дружина незабаром вийшла вдало заміж, вона кохає і є коханою). Все у всіх добре, здавалося б, але дочка не хоче зі мною спілкуватися. Навіть з моїми внуками насилу дозволяє бачитися. Я все розумію, дитяча образа і все таке, але дитинство вже скінчилося. Уже сама стала мамою і пора б все розуміти.

Я вже через першу дружину намагався до неї достукатися. Але і на її доводи дочка не реагує. Не знаю, які ще заходи вжити. Я дуже хочу відновити ці відносини і, як можна, швидше. Ну, скільки ще років вона буде злитися на мене? Коли охолоне, і ми зможемо спілкуватися як батько і дочка?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

U2
Adblock
detector