Донька не запросила мати на весілля. А все через випадок, що трапився майже 15 років тому

Маленькій Оленці тоді всього було 5 рочків, коли Тамара вирішила поїхати на заробітки. А що робити? У холодильнику порожньо, грошей ледь вистачає, чоловіка нема, тільки донька та старенька матуся… 

– Знайома пропонувала там роботу, доглядати за літніми людьми. Мамо, ти ж розумієш, що тут я отримую смішні копійки, а про твою пенсію взагалі мовчу. Ось донька скоро до школи має піти. Назбираю і на навчання, і на ремонт, повір – все у нас буде! 

Спершу все було добре – Тамара стабільно присилала кошти на картку, посилки з солодощами, продуктами та одягом. Щовечора у Скайп телефонувала, щоб побачити донечку. Але через 3 місяці спілкування зменшувалося. То не було зв’язку, то справ багато, то просто забула – такі відмовки були у жінки. 

Одного вечора пані Галина гуляла з онучкою на майданчику. Зустріла сусідку, сіли на лавку та розговорилися. 

– Слухай, то твоя Тома собі там багатого кавалера знайшла? 

– Ти про що?

Сусідка показала її фотографії зі сторінки Фейсбуці – відпочинок на яхті у компанії з чоловіком. Але Тамара нічого не казала матері за чоловіка. 

Минуло майже 15 років. Ось Оленка вже виросла справжньою красунею, школу із золотою медаллю закінчила. І про стареньку бабусю не забувала – допомагала їй з хатніми справами, навіть спеціально на роботу влаштувалася – Тамара могла надіслати тільки раз в місяць 100 євро і все. Коли ще могла зателефонувати, але розмова від сили тривала 5 хвилин. 

– Ну я документи зроблю та приїду, обіцяю! – казала Тамара. 

Пані Галина вірила, що у доньки прокинеться совість та вона зрозуміє свою помилку. Але минули роки, а Тамари досі не було. Вже забула, як вона виглядає. Добре, що хоча б Оленка була поруч. Нещодавно прийшла з радісною звісткою – буде весілля. 

І от за тиждень до свята у двері постукали.

– Господи, ну і затори у вас. Ледь дісталася, – на порозі стояла Тамара.

Шуба, сонцезахисні окуляри, дорога сумка та валіза. 

– Ну ніхто не хоче рідну матусю обійняти?

– Ти чому приїхала? – з докором запитала дівчина. 

– Як це чому? Я твоя мама, ти моя донька, у тебе весілля скоро! Я стільки подаруночків привезла, що всі подруги від заздрощів лопнуть! 

– Мені не треба від тебе нічого. Запрошення отримала? Ні. Отже, тебе ніхто там бачити не хоче. Де ти була всі ці роки? А зараз думаєш, що виправдаєш таку нахабну поведінку подаруночками? Та якби не бабуся, то я б пропала на цьому світі. 

Вони тоді дуже посварилися. Тамара розвернулася та гласно грюкнула дверима. Пані Галина намагалася помирити їх, але марно.

– У мене більше нема матері, – тихо промовила дівчина.

І на весілля, Тамара, до речі не приїхала. Бабуся багато плакала – чи то від радості або ж від смутку? 

Ви погоджуєтеся зі словами Оленки про таку поведінку матері? Чому? 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna

Копіювання з сайту заборонене. Авторські статті захищені DMCA.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector