Декілька днів тому моя донечка Вікторія народила первістка. Думаєте, я запам’ятаю цей день щасливим, бо стала бабусею? Ні.
Віка своєю поведінкою зіпсувала виписку та пересварилися зі всіма родичами. І тепер навіть дитину показувати не хоче. Каже, що ми самі винні.
Коли донька тільки дізналася про вагітність, то одразу вийшла в декрет. Хоча навіть ще животика не було видно. Тому родину отримував зять, Дімка. Він працював таксистом, але потім ще й влаштувався на нічні зміни охоронцем на парковку. І от донька такого вчинку взагалі не оцінила.
Коли Діма їхав на роботу, то Віка скиглила, що він їй не допомагає, важко вдома самій. А якщо залишався на вихідні – то починалися претензії, бо чоловік байдикує та не заробляє гроші. Щоразу після такої сварки телефонувала до свекрухи та скаржилася. Мовляв, дивіться, якого ви поганого сина виростили.
– Віко, ну твій Діма і так важко заробляє. Та пожалій чоловіка, не дзьобай мізки!
– Мамо, не пхай носа у нашу родину Ми самі вирішимо свої проблеми.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Старша сестра Дмитра, Катерина, вирішила віддати ванночку та ліжечко, яке зберегла. І ще гарні іграшки залишилися після того, як її малюки виросли. Всі у гарному стані, випрані, чистенькі, нитки не стирчать.
– Господи, ти мені якісь обноски принесла! Хочеш, аби моя дитина в таке дрантя одягалася?
– Віко, що ти таке кажеш? Наприклад, ванночка коштує 2 тисячі, а ми задарма віддаємо. І коляски недешеві.
– Ні, моя дитина буде носити все нове. А це віднесіть на смітник!
Якось Дмитро нагріб гроші на нові речі для дитини. Навіть позичив у мене тихцем гроші, 20 тисяч. Але я сказала, що нехай це буде подарунок на виписку. Разом ми вибрали деякі речі в магазині.
Віка захотіла народжувати тільки у приватній клініці. Звісно, це обійшлося Дімі в копійочку. І я не розуміла, чому донька так перебирає. Адже я, наприклад, народжувала у державній, все минуло добре, там гарні лікарі.
Виписка не вийшла так, як Віка хотіла. Кульки не тої форми та кольору, фотограф запізнився. А Дмитро віз її додому на робочому бусику. Останні дні він так працював важко на роботі, додому майже не приходив.
– Я не зрозуміла, ти забув скласти ліжечко та комодик?
– Віко, дитинка спить. Не кричи так. Зараз ми швидко все складемо.
– Мамо, Діма навіть не розпакував речі для дитини.
Здійняла такі крики, що всі сусіди чули. Навіть дорікала, що Діма купив їй троянди червоного, а не білого кольору на виписку.
Ввечері ми почали розбирати подарунки від родичів з виписки:
– Що це за дрантя? Якісь пеленки старі. Господи, а це що таке? Навіть дивитися не буду, одразу викину.
– Віка, що ти так перебираєш? Люди старалися, вибирали, від щирого серця дарували.
– Мамо, я такі жахливі подарунки не буду приймати!
І тоді я дуже посварилася з Вікторією. От вона взагалі не цінує допомоги. Дмитро взяв кредит, аби купити їй коляску за 70 тисяч, уявляєте! Ті гроші могли відкласти на якісь необхідніші речі.
Підіймати дитину важко, і я сама колись приймала від сусідів та родичів різні подарунки. І не крутила носом. Звідки в моєї доньки стільки гордості?
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!