– Донна матта, не витрачай мої гроші на чужу дитину! Нехай твій колишній допомагає! – дорікав новий чоловік в Італії

Тоді у мене були нелегкі часи. Я залишилася з маленькою дитиною на руках після розлучення, жила у старенькій, орендованій квартирі. Грошей нам ледь вистачало на якісь комунальні послуги, дешеві продукти та одяг з секонд-хенду.

І я наважилася поїхати закордон на заробітки. Синові Русланові тоді було тільки 9. Я пояснила йому, що їду далеко, але буду приїздити з подарунками. Колишній чоловік погодився взяти сина на поруки і не платити аліменти. Тим паче, дитині у чужій країні буде дуже важко. А так він повернувся до Василя, до своєї колишньої кімнати та друзів. 

Спершу я старанно працювала у Флоренції, все до єврика відсилала чоловікові в Україну. Але потім зустріла Доріана, родич сеньйорів, на яких я працювала. Він приїхав у гості та одразу в мене закохався. Казав, що українки найкращі жінки у світі, що я дуже красива та хазяйновита. Через тиждень після знайомства вже просив мою руку та серце. Я думала, що це мій щасливий білет у нове життя. 

Ми переїхали у Болонью, Доріан мав великий маєток та власну туристичну компанію. Там я вже не прибирала, а господарювала. У мене була покоївка, садівник, охоронець та кухар. Ось так я з Попелюшки перетворилася на принцесу. З Доріаном ми відпочивали у Парижі, їхали на шопінг у Мілан та Монако.

Однак, у Доріана було одне правило – ніяких дітей від попередніх чоловіків. Він забороняв висилати гроші чи дарунки для Руслана:

– Донна матта, не витрачай мої гроші на чужу дитину! Нехай твій колишній допомагає. 

І правда, з часом я перестала висилати гроші. Адже у сина є батько, який також повинен його забезпечувати фінансово. Я висилала хіба церковні свята якісь подарунки, типу солодощі, одяг, нові телефони, раз навіть ноутбук купила. 

Через 3 роки Доріан захотів, аби я народила йому спадкоємця:

Пошепки

– Аморе, я хочу мати від такої прекрасної жінки дитину! Народи мені сина, а краще трьох! 

Ми дуже добре старалися. Я пила вітаміни, ліки, але не допомагало. Навіть щонеділі ходила у місцеву церкву, там молилася, їхала в Єрусалим до стіни плачу. Однак, у нас нічого не виходило. Я вже думала про ЕКО, що це буде рятівною соломинкою.

Але вирок лікарів дуже засмутив – я не можу мати дітей. Все, мій організм не здатен до того, аби зачати та виносити здорову дитину. Тоді вже і Доріан до мене почав холодно ставитися. Не лягав спати у ліжко, не снідав за одним столом. Почав зустрічатися з іншими жінками на стороні, а я все терпіла. 

І у червні цього року Доріан просто поставив мене перед фактом – ми розлучаємося. Я прекрасно розуміла що він не хоче жити далі з жінкою, як не здатна народити дитину. Тому не тримала на нього зла, зібрала всі свої речі та повернулася в Україну. 

Поки у мене є декілька тисяч євро, я орендую квартиру. І дуже сильно хотіла налагодити стосунки з сином. Він вже дорослий чоловік, мав би мене вислухати та зрозуміти. 

Але що ви думаєте? Руслан навіть не хотів зі мною зустрітися у кафе. Сказав, що я йому не мама і більше ми не родичі. Я думаю, що це колишній чоловік так намовив сина проти мене. Спеціально зробив, аби Руслан мене ненавидів до кінця життя.

Але хіба я дійсно така погана мати, що не заслуговую на другий шанс? 

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!