– Доню, ти можеш лиш на себе розраховувати! Навіть якщо зустрінеш гарного хлопця – все вмить може змінитися і він зрадить! – саме так завжди повчала мене мати.
І я цілком розумію, чому вона не довіряє сильній статі. Доля в неї була не проста. Тата дуже кохала, але він покинув її з дитиною на руках й втік із коханкою за кордон. Я не можу сказати, що батько був поганим, але так воно склалося. Та мама пробачити не змогла. От і налаштовувала мене завжди вороже.
А коли я познайомилась із Василем, він їй відразу не сподобався.
– Думаю головою! Ти зараз закохана, не можеш тверезо вирішувати! Не поспішай виходити заміж.
Якийсь час я відтягувала із весіллям. Та згодом мій коханий почав ображатися. Стверджував, що я просто шукаю кращу партію. Та це було не так, я з острахом думала, що можу втратити його, того й погодилась вийти заміж.
Маму, звичайно, я цим розчарувала. Але весілля ми відіграли. Згодом переїхали до свекрухи, адже винаймати житло тоді ніяк не могли. Вася дуже старався, шукав роботу, та його часто обманювали. Він стажувався, а гроші не платили. Врешті знайшов місце, але зарплата не була достатньою.
Я також багато працювала. Адже мріяла, щоб ми жили окремо, коли завагітнію. Та переймалася, що із такою фінансовою ситуацію ми не подужаємо оренду квартири.
Згодом ми все ж винайняли однокімнатну. А потім я народила сина Богданчика. Мама мені завжди допомагала, підкидала грошей час від часу. Та нагадувала:
– Так жити не можна. Коли вже твій Вася почне заробляти? Пам’ятай, якщо схочеш розлучитися – я завжди підтримаю.
– Мамо, я кохаю Васю, в нас мала дитина. Яке ще розлучення?
– Еге, то ти зараз так говориш!
Час минав, нам дедалі важче було винаймати житло. Грошей критично бракувало. І одного разу мама покликала мене до себе.
– Доню, чоловікам не можна довіряти! Я даю тобі 15 тисяч доларів, але Васі не кажи, бо буде біда! Повір мені!
– Де ж ти такі гроші взяла?
– Твій тато завжди висилав гроші. Я вирішила їх не витрачати, а відкладала тобі на майбутнє. Ще й додавала туди трохи щомісяця із зарплати. Назбиралась гарна сума. Ти можеш купити квартиру. Але за однієї умови, ти маєш оформити житло на мене і приховувати це від чоловіка.
– Чому?
– Бо він взагалі перестане шукати заробітку. У Васі немає амбіцій. Скажи, що квартира моєї подруги, плата нижча. А гроші, які він даватиме на житло – відкладай на чорний день. Все в житті може бути.
– А чому ти не хочеш на мене оформити житло?
– Бо ви вже в шлюбі, він матиме право на половину. Розлучитесь – і забере своє.
Я не знала, що казати. Те, що гроші на квартиру були – мене неймовірно тішило. Але приховувати їх від чоловіка я не хотіла. Кілька тижнів ми з мамою шукали відповідне житло. Врешті знайшли, навіть гарну знижку власники нам зробили. Вже й до нотаріуса записались.
Та я дуже страждаю через те, що маю брехати Василю. Це не нормально! Не знаю, як бути. Можливо, краще відмовитися від грошей. Бо мама категорична у своєму рішенні.
Порадьте, як мені бути? Купувати квартиру й обманювати коханого?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!