Коли мені було 9 років, батьки розлучились. Одного дня тато зібрав речі та пішов. Я ніяк не могла збагнути, чому він так раптово зник з мого життя, адже я його так сильно любила. Тому ображалась на маму, бо думала, що це вона його прогнала.
Згодом найрідніша привела додому чоловіка, й через деякий час вони одружились. Її кавалер мені не подобався, бо зовсім не був схожим на тата, як мені хотілося б. Проте з часом я почала звикати до вітчима.
В 13 років я втекла з дому та пішла шукати батька. Він часто брав мене з собою на роботу, тому я добре пам’ятала, де він працює. Увійшовши до його кабінету, я побачила тата, який вперше був до мене такий байдужий та суворий. Він швидко провів мене до виходу, щоб ніхто не побачив та попросив піти. Саме у той день я дізналась усю правду. Виявилось, що мама його не проганяла — він сам пішов до іншої жінки. Я була пригнічена та дуже зла на батька. В розпачі прибігаю додому й бачу наляканого дядька Тараса.
-Маленька, де ж ти була? Ти мене дуже налякала! — говорив вітчим.
-Я ходила до тата на роботу, але він мене зовсім не був радий бачити, — зі сльозами на очах відповіла я.
Тоді дядько Тарас пригорнув мене до себе та міцно обійняв. Так відверто й довго ми ще ніколи не говорили. Тоді я змінила своє ставлення до вітчима. Зрозуміла, що він насправді любить мене наче рідну. Усе життя він дбав про нас з мамою і ніколи не розчаровував.
Тепер коли я доросла й мами не стало, захворів мій вітчим Тарас. Через його добре серце я готова кинути все та прийти на допомогу. Однак нещодавно мені зателефонував невідомий номер, піднявши слухавку я почула голос тата:
– Привіт, доню. Я хочу, щоб ти приїхала, бо я важко захворів, — ледь чутно говорив він.
– Вибач, але я не зможу приїхати, бо маю допомогти татові Тарасу, який також хворіє! — відповіла я та збила.
Я все ще не змогла побороти сильну образу до рідного батька. Адже коли він мені був так потрібен, то його не було. Тому тепер так само зробила я — просто не прийшла. Однак мене постійно мучить совість, чи добре я вчинила зі своїм рідним батьком? Може пробачити йому?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!