Довго думала чому діти спілкуються зі мною через онука. Однак причина мене здивувала. Навіть соромно зізнатись.

Я здивована поведінкою невістки. Між нами не було жодних конфліктів, сварок чи непорозумінь. 

Та її поведінка чітко дає зрозуміти, що вона взагалі не хоче, щоб я приходила в гості. Після весілля молодята одразу ж переїхали в сусідній район. Там якраз закінчили будівництво новобудови. В тому районі є і приватний садочок, і магазини, і паркінг. 

Коли невістка народила первістка, я запропонувала допомогу. 

– Ні, дякую, ви самі впораємось, – відповіла Юля.

Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

Після цієї розмови, вони найняли няню, щоб у невістки було більше часу на себе. Адже ж вона в нас білоручка, нічого не хоче робити. Прибирає у них робот-пилосос, а готує – мультиварка та гриль.

Коли онуку виповнилось 2 рочки, його віддали в приватний садок. Хоча я не раз пропонувала допомогу:

– Навіщо віддавати захмарні гроші за садок, якщо є бабуся? 

– А ви не рахуйте наші гроші. Васильку буде краще в садочку, з друзями. Йому потрібно звикати до нового. 

Всього один раз я була в гостя у дітей. І то на новосіллі. Невістка весь час вигадувала причини, щоб я не приходила. То її вдома немає, то вона зайнята. Іноді такі абсурдні речі говорила, що й згадувати не хочеться.

Я намагалась поговорити з сином, щоб він пояснив дружині, що не можна так поводитись з дорослою жінкою. Я ж не чужа жінка, а бабуся.

Однак невістка вкрай знахабніла, вона почала приводити онука до мене:

Пошепки

– Ви ж хотіли бачитись з Васильком, ось. А я ввечері прийду і заберу його. 

Через п’ять років наші стосунки так і не покращились. Якось я зателефонувала синові.

– Привіт, що робите?

– Та ось сідаємо обідати. 

– Що готували смачненького?

– Та дружина приготувала такий смачний богач.

– Я б теж хотіла спробувати. 

– Ну добре.

Я так зраділа. Подумала, що нарешті діти запросять мене в гості. Поки збирала гостинці, в двері подзвонили. Коли я відчинила двері, то побачила онука з судочком в руках. 

– А тобі тут мама і тато просили передати.

Та що ж це діється? Вони богач передали онуком. Я віддала йому гостинці, які хотіла принести. А коли Василь пішов, то вилила той богач в унітаз. Невже я не заслуговую на те, щоб діти хоч іноді запрошували мене в гості? Чи мама не заслужила поваги, щоб оце так передавати їжу через онука?

Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Diana
Adblock
detector