Я завжди поважала свекруху. Надзвичайно працьовита жінка. Вона самотужки утримувала господарство, мала худобу, город, і ніколи не скаржилась.
Відколи наші діти виросли, ми почали частіше приїжджати до Людмили Степанівни в село. Допомагали їй в усьому. Сестра ж чоловіка, хоча не працює і має вільний час, ніколи до неньки не приїжджає. Хіба на великі свята, аби поїсти добренького.
І ось останнього разу, коли ми разом збирали врожай, я помітила, що свекрусі вже зовсім важко. Їй все ж 79 років. Ходить – і стомлюється, часто в голові паморочиться. А тоді я уявила, що їй доведеться тут зимувати самій і запропонувала чоловікові:
– Мамі вже зовсім важко. А що буде далі? Вона з дровами й господарством взимку не впорається!
– А що ти пропонуєш?
– Думаю, нам слід до неї переїхати. Та й, якщо світло вимикатимуть, в селі легше буде. Хату натопимо, зігріємось. А квартиру можна здати на якийсь час. А далі щось вигадаємо.
Чоловік погодився і навіть зрадів. Він взагалі місто не любив ніколи. Та ми вирішили все ж зателефонувати його сестрі і повідомити. Та її реакція нас вразила:
– То ви вирішили грошенят заробити? От хитрі. У мами є що їсти, овочі, молочні, все домашнє. А потім ще й вмовите неньку хату на вас переписати.
– Добре, тоді сама вирішуй, як бути. Забери маму до себе, або ж сама переїдь до неї й допомагай.
– Ти ж знаєш, мій Толік ніколи на це не погодиться!
– І що ти пропонуєш?
– Це не справедливо. Якщо переїдете до мами – маєте нам допомагати грошима!
– Тобто ми доглядати неньку будемо і ще тобі платити? Геть вже здуріла?
Врешті дійшло до сварки. Тепер ми не знаємо, що робити. Свою хату свекруха вже давно вирішила порівну поділити. Я в усе те втручатись не хочу. Та буде прикро, якщо старенька через примхи своєї доньки сама залишиться. А зима вже скоро.
Як би ви вчинили в цій ситуації?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!