Катерина втомлена повернулась з роботи. Зайшла на кухню, присіла на стілець. Заплющила очі і провалилась у сон. Відчула, як її за рукав смикає Арсенчик.
– Мамо, я голодний. Коли ми будемо їсти?
– Зараз, синку. Мама вже готує..
Жінка глянула на плиту. Пусто. Хоч вчора з Сергієм вони домовились: він начистить і поставить варитися картоплю, а вони прийде і посмажить відбивну.
– Чого ти там так довго клопочешся, давай швидше. Вже он і малий зголоднів!
– Сергій, я ж говорила, забирай Арсена о 7 годині, його б там нагодували вечерею.
– Ти що не розумієш? Мені це незручно. Прийти додому, не встигнути роздягтись і присісти, як знову потрібно збиратися.
– Чому ти суп йому не розігрів чи хоча б макарони?
– Так воно ж вчорашнє все!
– То й що, мені тепер це викидати накажеш? І взагалі, ми домовились, що ти сьогодні готуєш..Я..Я втомилась.
– Ти не одна працюєш взагалі-то..
– Не одна. Звісно! Але я працю на двох роботах одночасно! А ще й вдома постійно приготуй та прибери! А чому я повинна стільки працювати? Якби не сплачували кредити твоїх батьків, цього б не було! та тобі я бачу байдуже. Це тільки мені, дурній, все потрібно!
– Ну, кохана, ти чого? Батьки ж старенькі, на роботу їх нігде не візьмуть. Та й мені з моєю спеціальністю кращої роботи не знайти.. То хто ж як не ти?
– Давай тобі хоча б ти візьмеш на себе обов’язки по дому.
– Ну я ж Арсена забираю з садочка..
– Цього мало, Сергій! Ти приходиш додому о 6, а я о 9.30. Ти три години чекаєш, поки я прийду і нагодую вас..
– Ну гаразд, гаразд. Давай ще сьогодні ти, а завтра вже я..
Катерина сіла підраховувати сімейний бюджет. Ще пів року і вона нарешті сплатить кредит, оді зможе купити собі нові чоботи, бо у цих ходити вже неможливо.. І Арсена зможе віддати в секцію дзюдо. Йому подобалось туди ходити..
– Кать, скинь на картку грошей, я кросівки купити хочу..
Жінка аж остовпіла від неочікуваності. У них же режим економії, а чоловіку на це байдуже?
– Сергій, я не маю грошей, я тільки на кредит всі віддала. Коханий, ти ж не забув, що ми зараз так не витрачаємось на усе підряд..
– Гаразд, візьму у кредит. Я не хочу ходити у старому, як ти.
Катерину боляче кольнули ці слова. Вона ж для сім’ї старалась!
– І частенько ти береш речі у кредит? – поцікавилась дружина. Згадала, що вже давно не бачила його зарплати.. А у під’їзді висіло оголошення, що їхня квартира у списку боржників по оплаті.. Та Сергій казав, що це помилка, а він все оплачує.
– Іноді..
На вихідні Катерина поїхала до своїх батьків у гості. Вони побачили, як втомилась їхня дочка і запропонували взяти ще один кредит, щоб закрити борги сватів. Жінка відмовилась.
Повернувшись додому Катерина стояла за плитою, готувала своїм чоловікам вечерю.
– Катю, а т чому так мало цього місяця внесла за кредити? Батьки будуть не задоволені. Вони хотіли чимшвидше його закрити..
– Скільки виділила, стільки й внесла. Цього місяця зарплатня менша була.. Хочеш доплати свої гроші.
– Та батьки просто ще один кредит хочуть взяти, тому і цей піджимає.. А щодо оплат, то ми ж домовились, що я купую продукти і плачу комунальні послуги.
– Що? Який ще один кредит? Я більше нічого віддавати замість них не буду!
Сергій насупився. Катерина відправила його в магазин за продуктами, які вже закінчились. Та він не пішов. Ні того вечора, ні наступного..
Вночі Катерина е могла заснути. Все думала про своє життя?
“Для чого я гроблю себе? Для кого стараюся? Для Сергія і його батьків? І стільки всього собі не дозволяю…Любов? Я вже давно не відчуваю її до чоловіка.. Швидше звичка.”
В цих роздумах жінка прийшла до висновку, що їй варто переїхати до батьків. Взяти тайм-аут. А кредит Сергій нехай сам оплачує, як хоче.
Наступного вечора Сергія чекала порожня квартира і записка, що Катя з Максимом поживе у батьків.
Він не насторожився. Катерина часто їздила до них гостювати з ночовками. Лиш здивувався, чому вечері не зготувала?
Чоловік занепокоївся лише тоді, коли чергова платіжка була неоплачена. Поїхав до тещі розбиратися.
– Не впущу! Вона пішла від тебе, Сергію. Досить мучити мою дочку! Ти наче не з цього світу! Хіба не розумієш, що ви повинні вкладатись обоє? А ти повісив на неї усе..
– Але як же? А мої батьки..А кредит..Ми ж обіцяли допомогти..
– Саме так! Твої батьки. Т і думай, що робити з цим всім добром далі. А моя донька не рабиня Ізаура, що пахати на них! Катерина сказала, що подає на розлучення.
Теща закрила двері перед зятем.
Як ви гадаєте, правильно зробила жінка? Чи вона повинна була бути поруч з чоловіком?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!