Друзі часто приїздили до нас “в гості” на шашлики. Однак, після одної фрази я їх ніколи більше не бачив

У мене з жінкою є невелика дача за містом, годину їхати – і ти вже на природі. Навколо ліс, свіже повітря та озеро. Щовесни намагаємося на декілька днів поїхати та відпочити, адже морозів уже нема. Та і потрібно доглядати за хатинкою – у нас невеличкий город є, сад та баня. Я власноруч змайстрував теплицю, щоб різні овочі вирощувати – помідори, огірки та багато зелені. Діткам передаємо, адже своє. домашнє. Дружина доглядає за квітами, адже мріяла про власний зелений куточок. Там і ялівець росте, і троянди всіх сортів, ромашки, піони та невеликий кущик магнолії. 

Три роки тому ми добудували ще другий поверх та веранду, поставили качелю та стіл, щоб надворі сидіти та вечеряти. Або як гості приїдуть – то нехай насолоджуються неймовірним пейзажем навколо. Звісно, що таке “доповнення” вартувало нам коштів та зусиль. Але вирішили, що не будемо економити на власному комфорті та затишку. Правда, додаткових пар рук нам не вистачало. Вирішив зателефонувати своїм друзям та попросити про допомогу. Але всі відмовилися, мовляв, у того спина хвора, а той постійно на роботі, хтось з онуками постійно сидить і не має вільного часу, а у когось скоро відпустка і хоче собі спокійно відпочити. Я не сердився, але якось в середині було неприємно. Друзі як-не-як. Та вирішили, що не будемо на цьому акцентувати свою увагу, адже на ображених воду возять. Самостійно все зробили з дружиною за декілька місяців, коли якраз зима була і сезон дачний ще не скоро мав початися. 

Звісно, що весною, коли вже не так холодно і надворі вже потепліло, ми вирішили запросити друзів на святкування. Так скажемо, відкрити дачний сезон та заодно таке собі новосілля провести. Можу сказати, що ми чудово відпочили: спершу попарилися у бані, потім купалися в озері неподалік, а ближче до вечора посмажили смачних шашликів та співали пісні під гітару. Ми тоді цілу ніч перед приїздом гостей не спали – вона куховарила та готувала смачні салати, м’ясо маринувала, а я приводив двір до ладу – ремонтував старий мангал, двора для ані колов. 

Та після такого свята друзі почали мені частенько телефонувати, цікавилися моїми планами на вихідні. І обов’язкове питання “а ви на дачі будете?”. Могли й без попередження приїхати, ще й з порожніми руками, мовляв, ми тут гості – ви нас і почастуйте! Цікавий збіг обставин, правда ж? І нікому вже і на роботу не треба, у когось вже і спина здорова, не болить, а хтось взагалі скасував свою відпустку закордоном заради нашої дачі! Але ми з дружиною хотіли побути на самоті. Не можемо ми щоразу приймати гостей, бо сина з невісткою та онуками не було б куди поселити. Та і жінка на кухні постійно час проводила, бо подруги навіть не хотіли їй допомагати, а тільки ходили по саду та охали від краси. Довго не наважувалися цю тему підняти, бо друзі наші – не чужі люди, не хотіли їх образити, а просто ввічливо попросити не так часто приїжджати. 

Наступних вихідних друзі приїхали до нас знову. Субота, 6 ранку, а вони сигналять, щоб ми ворота відкрили. Вийшов, напівсонний, у халаті. 

Пошепки

– Привіт! А ми до вас! Думаємо, погода така гарна, сонце, синоптики казали, що на вихідні буде сонячно. Думаємо, що чого будемо у тій квартирі задушливій сидіти, тому вирішили ось приїхати! – каже друг та дає мені великий пакунок речей. Ні, то не були продукти чи подарунки, а їх одяг. Оглядаю – купальники, парасолька пляжна. Вирішив, що поставлю крапку зараз або ніколи. 

– Вибачте, але у нас були інші плани на ці дні. Ми от хочемо поставити басейн біля саду, а ще треба у теплиці зібрати помідори та огірки. Та і дрова закінчилися, треба нарубати. Давайте разом все зробимо, ви й так нікуди не поспішаєте та будете у нас ночувати? 

Та друг так глянув на мене, немов цілий лимон проковтнув. 

– Ой, знаєш, я забув, сьогодні син у гості має приїхати, а нас вдома нема. Ми, мабуть, іншим разом приїдемо до вас, бо зараз дуже спішимо – сказав друг. Швидко спакував всі речі назад, навіть не попрощався зі мною та поїхав геть. 

Після того дня ніхто з моїх друзів більше не телефонував та не запитував про дачу. Я досі не можу зрозуміти, чому вони так вчинили. Хіба було важко допомогти хоча б дрова порубати? Чи зібрати мисочку огірків, у нас не ціла плантація кілометрова – декілька грядочок і все. Але з іншої сторони, нам з дружиною легше стало жити. Тепер до нас приїздив син зі своєю родиною, онуки гралися на подвір’ї, а невістка допомагала по господарстві. Навіщо мені приймати таких невдячних гостей, які користувалися моєю добротою та гостинністю?

На вашу думку, чоловік правильно вчинив? Чи траплялася з вами схожа ситуація? 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!